ПідтриматиРусский

"Поховали" мільярд доларів: ФГВФО відмовився повертати в Україну вкрадені кошти "Дельта Банку"?

Держава в особі Фонду гарантування вкладів відмовилась від боротьби за кошти українців і фактично поховала справу «Дельта Банку», яка мала всі шанси стати успішним кейсом?

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

ФГВФО відмовився повертати в Україну вкрадені кошти 'Дельта Банку'?

Україна втрачає мільярд доларів: вкрадені й виведені за кордон власником "Дельта Банку" Лагуном кошти могли повернути в бюджет, але не зробили цього через "підкилимні ігри". У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб фактично провалили тендер на розшук активів, відмовивши у допуску відомій Юридичній фірмі. Що це – недбалість чи свідомий саботаж?

Аби розібратись у ситуації, команда "СтопКору" ретельно дослідила хід цієї історії та взяла розгорнутий коментар у керуючого партнера Юридичної фірми "Спенсерс" – Валентина Загарія. Та на початку нагадаємо деталі однієї з найбільш резонансних банківських афер України.

Що сталось із коштами вкладників "Дельта Банку"?

У жовтні 2014 року АТ "Дельта Банк", який на той момент входив до топ-5 банків України за розміром активів, раптово було віднесено до категорії проблемних, а вже у березні 2015-го – до категорії неплатоспроможних (постанова НБУ від 02.03.2015 №150).

На початку жовтня 2015 року Нацбанк України за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк". Причина – незадовільний стан активів.

"Дельта Банк" був створений мільйонером Миколою Лагуном у 2006 році – як пише Forbes, за образом і подобою "Російського стандарту" Рустама Таріко. Для запуску свого дітища молодий банкір позичив 100 млн доларів у Віктора Пінчука, а у 2009 році "Дельта" за сприяння тодішнього голови НБУ Арбузова викупила "Кредитпромбанк", що належав "донецьким".

Микола Лагун

Коли в кінці 2013 року, на тлі Революції Гідності, вкладники почали масово забирати кошти з банків, а позичальники – тягнути з поверненням кредитів, "Дельта Банк" став однією з перших фінустанов, що звернулись за рефінансуванням до Нацбанку. З грудня 2013 року по вересень 2014 року банк Лагуна одержав понад 10 млрд грн.

Як пізніше з’ясувала Генпрокуратура, "Дельта Банк" конвертував 4,1 млрд грн "рефінансу" і надіслав понад пів мільярда доларів на закордонні рахунки 12-ти пов’язаних компаній. Ще 253 млн доларів були списані із коррахунків банку в іноземних Bank Winter, Meinl Bank і Bank Frick.

Загалом падіння "Дельти" породило 600 кримінальних справ, а Лагуну у 2021 році було оголошено підозру в розтраті понад 1 млрд грн. Утім, наразі жодна з цих справ так і не закінчилась нічим конкретним.

Чи можна вилучити цей мільярд і повернути кошти вкладників в Україну?

У листопаді 2019 року Фонд гарантування оголосив конкурс на розшук та проведення досудових дій щодо стягнення виведених за кордон коштів "Дельта Банку" відповідно до ст. 52 Закону про фонд гарантування вкладів.

Згідно з цим документом, вимоги ФГВФО про відшкодування шкоди (збитків), завданої банку, можуть забезпечуватися накладенням арешту на рухоме та нерухоме майно пов’язаних з банком осіб, дії яких призволи до завдання шкоди (збитків) банку

"Ця стаття дозволяє стягувати збитки, які були спричинені ліквідацією банку. І держава в особі Фонду гарантування вкладів може ці кошти стягувати. Всі великі банки на 90% були виведені за кордон. Схема: Back-to-back loans, коли в іноземних банках (таких як Bank Winter, Meinl Bank і Bank Frick) отримувались кредити на"нульові" офшорні компанії під забезпечення коштів, що знаходились на кореспондентських рахункахукраїнських банків. Розмір забезпечення сягав сотень мільйонів доларів США. Відповідно, офшори кредити не повертали, а іноземні банки – стягували на свою користь сотні мільйонів доларів США з кореспондентських рахунків україкнськиї банків. Зокрема, Дельта Банку. Якимсь дивним чином, бенефіціарами цих офшорів опинялись знайомі нам власники українських банків, в тому чимслі і Дельта Банку. Конкретні назви компаній і суми є не тільки у нас – вони є у слідства.", – пояснює Валентин Загарія, юрист, керуючий партнер Юридичної фірми "Спенсерс".

Валентин Загарія

Юридична фірма "Спенсерс" – один з учасників оголошеного ФГВФО тендеру, що мав на меті допомогти державі повернути кошти "Дельта Банку".

Як проходив конкурс?

Усього на конкурс подались шість учасників, але після етапу кваліфікації дві українські компанії було відсіяно. У грі залишилися чотири юридичні компанії: Спенсерс, GATELEY Plc, DWF LAW та Rosling King (RK). Наступний етап – презентація стратегій розшуку, – відбувся 14 січня 2020 року. Відповідальною за проведення цього етапу була Олена Нужненко – заступниця голови ФГВФО.

Олена Нужненко

"Розшук активів за кордоном – стандартна, досить коштовна процедура, яка вартує від 60 до 100 тисяч доларівСША. Ми привезли розвідників (представники міжнародної компанії-підрядника, що спеціалізується на розшуку активів за кордоном – ред.). Вони підготували структуру активів Лагуна з зазначенням, де є в нього нерухомість та реквізитів повязаних з ним іноземних компаній, задіяних у виведенні коштів за кордон.Наш англійський солиситер сказав, що йому необхіднобуде шість тижнів щоб отримати арешт WorldwideFreezingOrder (Всесвітній арешт активів) Лагуна, оскільки 90% роботи проведено – вже є всі необхідні матеріали. Далі – суд у Великій Британії та арешт активів. Попередньо ми отримали схвальні відгуки від комісії", – розповідає Загарія.

Однак у підсумку Юридичній фірмі "Спенсерс" було відмовлено в проходженні до наступного етапу – подання комерційних пропозицій. Цікаво, що Spensers були єдиним претендентом, який у своїй комерційній пропозиції не вимагав грошей від держави і готовий був за свій кошт профінансувати роботу розвідників. Однак саме це, зі слів Загарії, й стало реальною причиною відмови компанії у проходженні до фінального етапу.

Хто став переможцем тендеру?

За підсумками тендеру, Фонд гарантуванні вкладів уклав угоду з британською юркомпанією DWF LAW. У пресрелізі ФГВФО зазначав, що "під час конкурсу мали місце випадки, коли окремі конкурсанти ігнорували наявність в них конфлікту інтересів". Переможця конкурсу у Фонді назвали компанією "з потужною інфраструктурою та розвиненою судовою практикою, що мають багаторічний досвід успішного супроводження комплексних складних транскордонних спорів та розшуку активів".

Водночас, у відкритих джерелах є інформація про співробітництво DWF LAW з українською компанією, яке може свідчити саме про ймовірний конфлікт інтересів. Йдеться про компанію "Intergrites", яка представляла інтереси позивача проти ФГВФО в одному з судових процесів.

Своєю чергою, Юридична фірма Spensers оскаржила свій недопуск до фінального етапу тендеру. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/6917/19 від 17.07.2020, залишеним постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 та 13.12.2021 року без змін, позовні вимоги ТОВ "Юридична Фірма "Спенсерс" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Партнерства з обмеженою відповідальністю "DWF LAW" про визнання протиправним та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформлене протоколом тендерного комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2020 року № 063/20 щодо не допущення ТОВ "Юридична Фірма "Спенсерс" до ІІІ етапу проведення конкурсу на закупівлю юридичних послуг, та визнання протиправним та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2020 року № 118/20, задоволені повністю.

Окружний адмінсуд Києва визнав протиправним і скасував рішення ФГВФО

Разом з цим, Юридична Фірма "Спенсерс" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Партнерства з обмеженою відповідальністю "DWF LAW" про визнання недійсним договору від 10.04.2020 року, укладеного між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Партнерством з обмеженою відповідальністю "DWF LAW" за результатами конкурсу на закупівлю послуг з представництва інтересів ФГВФО та/або АТ "Дельта Банк" у судових процесах у закордонних юрисдикціях.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/14064/20 від 23.12.2021 року, яке набрало чинності, позовні вимоги Юридична фірма "Спенсерс" задоволені повністю. Визнано недійсним договір від 10.04.2020 року, укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Партнерством з обмеженою відповідальністю "DWF LAW" за результатами Конкурсу на закупівлю послуг з представництва інтересів ФГВФО та/або АТ "Дельта Банк" у закордонних юрисдикціях.

А 20 вересня 2022 року Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив рішення суду без змін.

"Ми отримали позитивне рішення окружного адмінсуду, рішення Верховного Суду, яке стверджує що Фонд гарантування вкладів незаконно позбавив Spensers права взяти учать фінальному етапі конкурсу. Суд визнав обрання переможця незаконним. Ми намагалися поновити тендер, адже 30-50% виведеної з "Дельта Банку" за кордон суми все ще можна повернути. Було відправлено відповідний запит на ім’я Фонду", – зазначає Валентин Загарія.

Верховний суд відмовив ФГВФО й залишив рішення в силі

Утім, з його слів, у ФГВФО відмовились піти назустріч: очільниця Фонду Світлана Рекрут нібито пояснила це тим, що факт скасування результатів попереднього тендеру не є автоматичною підставою для проведення нового.

Чи дійсно у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб фактично відмовились від подальшої боротби за гроші українців?

"СтопКор" звернувся до керівництва ФГВФО з проханням прокоментувати ситуацію та озвучити свою позицію щодо подальших дій з розшуку й можливого повернення (чи неповернення) коштів вкладників "Дельта Банку" з-за кордону. Наразі чекаємо на офіційну відповідь.

''СтопКор'' звернувся до ФГВФО з запитом про коментар

Адже зі сторони ситуація виглядає тривожно: понівечена війною держава втрачає мільярд доларів, а чиновникам – байдуже. Невже у владних кабінетах є зацікавлені в тому, щоб банкір часів Януковича – Микола Лагун залишився при своїх грошах, а його закордонні активи ніхто не збирається розшукувати?

Оновлено. 9 лютого редакція "СтопКору" отримала відповідь на запит за підписом заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрія Оленчика. Як зазначають у ФГВФО, ТОВ "ЮФ "Спенсерс", всупереч вимогам конкурсу, не нібато повідомило Фонд про ймовірний конфлікт інтересів. Це стало підставою для відхилення учасника та недопущення до наступного етапу.

Відповідь ФГВФО

Після того, як ТОВ "ЮФ "Спенсерс" звернулась до суду з вимогою скасувати результати конкурсу та визнати недійсним укладений з консультантом договір, суд став на сторону компанії. На думку ФГВФО, це фактично заблокувало роботу консультанта в закордонних юрисдикціях. Фонд продовжує оскаржувати рішення суду в касаційній інстанції та  ініціював в Україні два судові процеси, подавши позови до пов’язаних з АТ "Дельта Банк" осіб.

Ми продовжимо уважно стежити за перебігом подій. Далі буде.

Нагадаємо, у жовтні 2021 року слідчі Нацполіції під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора вручили підозру колишньому власнику збанкрутілого "Дельта Банку", який разом із чотирма топменеджерами тільки за цим епізодом підозрюється у розкраданні, привласненні коштів та заподіянні збитків на суму понад 1 мільярд гривень.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!

Інші новини