Відсутність питної води, брудна річка та знищена річна фауна – з чиєї провини на Черкащині, в улюбленому куточку Кобзаря, жителі опинилися на межі екологічної катастрофи? Дізнавайтесь з ексклюзивного розслідування Артема Поліковського.
https://www.youtube.com/watch?v=4ipgEVdrGq4
Усе це – наслідки будівництва нових курників «Миронівського хлібопродукту», більш відомого як бренд «Наша Ряба».
«Якщо на початку розміщення потужностей на Канівщині було задекларовано, що буде замкнутий цикл води, що буде побудований водогін, буде братися з Дніпра вода, то на сьогоднішній день це так і залишилось обіцянками», - зазначає генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Пеняк.
Наразі ж вода використовується артезіанська, це саме та вода, яка з кожним днем стає великою цінністю.
«Треба обирати пріоритети: або ми розвиваємо його як туристичний центр, привабливий для туристів, або ми перетворюємо його на промисловий район», - резюмує пан Пеняк.
Оскільки ситуація вже досягла критичної точки, жителі звернулися по допомогу до «СтопКору», який присвятив цій проблемі круглий стіл у Черкасах. На заході зібралися активісти, екологи та керманичі тих сіл, де вже збудовані пташники, через які впевнені люди, вода в селах просто зникає.
«З питною водою в Черкасах великі проблеми. Дніпро та інші малі річки забруднені настільки, що отримати питну воду з них дуже важко», - наголошує доктор технічних наук, професор, завідуючий кафедри хімічних технологій ЧДТУ Геннадій Столяренко.
Ми вирішили самостійно переконатися, яка ситуація в області. Тож поїхали в села, де розташовані небезпечні, зі слів місцевих, об’єкти. Ще за кілька кілометрів відчутний жахливий сморід. З авто ми вийти не змогли, довелося знімати просто з машини. Пізніше тутешні розповіли, що це послідосховища, на які підприємство звозить відходи. Їх викидають просто на поля. Там послід знаходиться до двох місяців.
Відповідь на наші запитання ми отримали від керівника контролюючого органу в Черкаській області.
«Птахофабрика, це великий забруднювач для навколишнього середовища. І не випадково Миронівська птахофабрика увійшла до сотні забруднюючих підприємств в Україні», - зауважив начальник ДЕІ у Черкаської області Микола Клименко.
Зокрема, як підкреслив пан Клименко, послід мали б покласти в закрите приміщення, де він зберігався б як мінімум до 3-х років. І лише потім підприємство може використовувати його як добриво. Таким чином, «Наша Ряба» діє в порушення всіх прийнятих технологій.
Детальніше про це у матеріалі: Загроза еколиха на Черкащині: за катастрофою стоїть мільярдер Косюк зі своїм бізнесом
