Антидемпінгове мито на імпорт – підтримка вітчизняного виробника чи змова «цементного картелю»? Чому цемент для українського споживача на внутрішньому ринку втричі дорожчий за експорт в країни Європи? І чиї інтереси насправді захищає Антимонопольний комітет? Ексклюзивний коментар «СтопКору» щодо нагальних проблем вітчизняного цементного ринку надав перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Сергій Тарута.
- Питання стосується введення антидемпінгового мита на імпорт цементу з країн СНД. Саме для Росії це антидемпінгове мито становить 115%. Як, власне, це вплине на економіку України в цілому?
- Україна має можливості повністю забезпечити себе сама цементом, якщо будуть всі заводи працювати. І це дуже важливе питання для сьогоднішнього уряду – зробити умови, щоб це працювало. Сьогодні спеціальні антидемпінгові заходи – це практика у всьому світі.
Ми маємо на сьогодні реальну економічну кризу, я б сказав – надзвичайний економічний стан, у рамках цього можна відходити й від угод ВТО, і міжурядових угод з багатьма країнами, підписаних угод в рамках вільної торгівлі, і вводити ці запобіжники для того, щоб допомагати все ж таки рятувати українську промисловість.
Якщо сьогоднішні заводи будуть працювати ефективно, ми себе забезпечимо і допоможемо з урахуванням цих бар’єрів стабілізувати ситуацію в нашій промисловості, зокрема і в цементній галузі.
- Ціни експорту набагато нижчі, ніж ціни на внутрішньому ринку. Для прикладу, експорт в Австрію, де тонна цементу коштує в районі 1000 грн, а точніше – 980 грн. Водночас на внутрішньому ринку для споживача ця тонна цементу буде вартувати 3 тисячі гривень. Чому така різниця і як її можна пояснити?
- Різницю можна пояснити. По-перше, це вартість газу, на жаль, вона у нас в Україні більша, ніж в Росії й у Європі. І це якраз «ефективна робота» Коболєва та його команди, завдяки яким в Україні газ набагато дорожчий, ніж у сусідів. В Угорщині, навіть у тій самій Австрії, зараз газ дешевший для промисловців, ніж для нашої промисловості. Це перша складова.
Друга складова – це погана робота «Укрзалізниці», яка теж впливає, і дуже висока вартість послуг.
І проблема відносно сировини. У нас дуже багато було сировини на окупованій території. Але, я думаю, якщо уряд буде гарно цим займатися, і все-таки запросить всіх представників цієї галузі та переговорить з ними щодо того, що їм потрібно, щоб понизити – є певна можливість значно знизити ціну на цемент.
- Ми знаємо, що наші українські заводи працюють переважно на твердому паливі, вони не використовують газ для виробництва цементу.
- А сьогодні тверде паливо ще дорожче, ніж газ. На жаль, ми сьогодні залежимо по вугіллю від імпорту.
- І ще одне питання. В країнах Європи Антимонопольний комітет впроваджує багатомільйонні штрафи тим компаніям, які не допускають конкурентів на внутрішній ринок. Зокрема, німецьку компанію оштрафували на 300 млн євро, іншу компанію оштрафували на 600 млн євро. Тоді як у нас, в Україні, цементний ринок повністю монополізований, а Антимонопольний комітет не діє. Як нам бути в цій ситуації?
- Це дуже гарне питання. Безумовно, Антимонопольний комітет та Комісія з цінних паперів виконують дуже важливу функцію відносно того, щоб у країні були рівні ринкові умови, щоб не було оцієї змови, яку постійно намагаються зробити монополісти.
Для цього треба, щоб все ж таки в Україні було інше антимонопольне законодавство. І зараз його намагаються сформувати й винести на порядок денний.
І друге – щоб не було політичного впливу на формування складу Антимонопольного комітету. Тому що, на жаль, за останні 15 років завжди був політичний вплив. І зараз ми бачимо, що намагається сьогодні влада, а це «Слуга народу» сьогодні, теж зробити так, щоб поставити більше «своїх». Тому що кожен приходить і каже: от раніше всі були погані, а я – гарний, і я поставлю своїх гарних. А потім вони теж працюють на ту чи іншу політичну силу.
Треба, щоб Комісія з цінних паперів і Антимонопольний комітет були повністю незалежні від політиків. Щоб там були професіонали, які б розуміли, як формується собівартість, як формується ринкова ціна і зробили б так, щоб всупереч тому, хто там ховається за трастами чи за BVI-ні компанії, все ж таки доводити, хто є кінцевий бенефіціар, і зробити так, щоб у країні не було жодної монополії.
А якщо є монополія, то вона мусить регулюватись, як у цивілізованих країнах, за чіткими правилами, які б не дозволяли підвищувати ціну і робити її монопольною, забирати чи в людей, чи в підприємств той надприбуток, який намагаються заробити.
- Ви якраз згадали про політичні інтереси, які можуть якось вплинути на монополії ринку. Зрозуміло і ні для кого не є секретом, що з часів 90-х років існує цілий цементний картель – якраз там, де переплелись політичні інтереси наших закордонних партнерів, і це вплинуло на зріз монополії нашого ринку. Чи можете ви підтвердити існування картелю?
- Абсолютно. Про існування картелю всі ми знаємо, ми відчуваємо. Раніше, безумовно, йшов цемент з Росії й він балансував, і тоді наші виробники не дуже «балувались». Антидемпінгове мито дозволяє їм підвищувати ціну і бути монополістами. Але можна навести лад.
Я працював на заводі, де у нас було 12 бригадирів. Дуже складне формування собівартості. В цементі – дуже все просто. Там сировина, паливо та амортизація. Там практично немає такого, щоб було складно розібратись у собівартості. Треба розібратись – чому вона така велика, де завищують, і тоді навести порядок.
Але цей порядок буде, коли дійсно будуть працювати інститути, які допомагають створювати ринкові умови.
Зараз президент часто говорить про інвесторів. А інвестори що? Дивляться на країну: у цій країні українці не інвестують, українці тікають з України, то чого іноземні інвестори будуть приходити до країни, якій не довіряє український бізнес?
І не довіряють, зокрема, тому що є монополії. Монополії державні й монополії приватні. З цими монополіями, безумовно, треба розібратися. Для цього є й Антимонопольний комітет, і Комісія з цінних паперів. Повірте, це нескладно зробити, але для цього треба бажання і далі – інструменти для реалізації.
А інструменти реалізації – новий закон про Антимонопольний комітет. І, зокрема, щодо формування складу Комісії з цінних паперів і Антимонопольного комітету.
Тому що коли Порошенко поставив туди людину, яка абсолютно не мала досвіду, людину, яка абсолютно не розуміла всю економіку нашої країни, яка ніколи не займалась нічим, окрім якоїсь невеликої компанії у бізнесі – я маю на увазі, Вовка поставили очолювати Антимонопольний комітет – тоді ми бачимо, що монополія живе і, на жаль, руйнує довіру до країни. І руйнує довіру малого і середнього бізнесу, яким дуже важко виживати в умовах цих картельних монопольних змов. І, безумовно, тоді наша молодь і наші бізнесмени виїжджають з країни.
- На завершення нашої розмови на цю тему я вам скажу, що найбільше страждає в цій ситуації споживач. Адже сплачує в підсумку кінцевий споживач.
- Безумовно, кінець кінцем сплачує за цемент хто? За цемент сплачує той, хто купує квартиру, той, хто платить до бюджету свої гроші. Тому що бюджет – це гроші кожного з нас. А коли платять за велику вартість дороги, коли платять за велику вартість того, що будівельники використовують цемент, це, безумовно, не підвищує спроможність ні людини, ні родини, ні держави.
