Запорізький національний університет оприлюднив дані про рівень корупції та розміри хабарів у своїх стінах.
На сайті Запорізького національного університету було оприлюднено результати соціологічного дослідження корупції у виші. Опитування було проведено протягом лютого-березня 2016 року серед 1491 студентів 2-6 року навчання всіх факультетів, передає Depo.Запоріжжя. У ЗНУ підкресили, що вперше в Україні така інформація, яка зазвичай є закритою, була поширена на загал.
За результатами досідження, серед студентів ЗНУ 26% давали хабара ("досвідчені"). Ще 36% студентів не мають особистого корупційного досвіду, але чули про такий від знайомих ("обізнані"). Ніколи не зустрічались із корупцією у стінах вишу та не чули про неї 38% опитаних ("необізнані").
Чимала частина студнтів вважає, що на корупцію викладачів штовхає насамперед низька зарплатня - серед "досвідчених" таких 29%, серед "необізнаних" - 40%.
Найпопулярнішими проблемами, вирішення яких потребує дачі хабара, на думку "досвідчених" та "обізнаних" студентів, є отримання заліків, іспитів (69%), добір балів з дисциплін (50%), загроза відрахування з університету (28%) і звільнення від фізкультури (27%), і майже кожен п'ятий студент у такий спосіб вирішує поселення до гуртожитку.
Форма хабара представлена грошима (63%), канцтоварами (33%), господарчими товарами (30%), продуктами харчування (18%), квітами й оргтехнікою (9% і 2% відповідно), і наданням взаємної послуги – друк, ксерокопія книжок (32%), купівля літератури (22%), поповнення мобільного рахунку або Інтернету (15%), примусові послуги репетитора (5%) і 3% складають картки на паливо. У 2016 році студенти згадували про білети на концерти та поодиноко про диски, що раніше не зустрічалось як форма хабара.
Студенти, які давали хабара або чули про нього, розповіли про "тарифи". Залік "коштує" 200-300 гривень, іспит - 300-500, диплом - понад 1000.
Тільки 5% опитаних вказали прізвища або посади осіб, які вимагали у них або у їх знайомих винагороду.
Сподівання у справі корупції студенти покладають на керівництво вишу (69%), самих студентів (45%) та керівництво факультету (31%). Ще третина сподівається на правоохоронців (міліцію, суди, прокуратуру), і менше 21% – на місцеві органи влади, студентське самоврядування або профспілки, молодіжні громадські організації тощо.