Як передає Укрінформ, про це йдеться в новому дослідженні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), представленому в понеділок на кліматичній конференції COP26 у Глазго.
Ланцюжок поставок продовольства в багатьох країнах світу обганяє за обсягами викидів сільське господарство.
«Найбільш важливою тенденцією... з 1990 року є дедалі більша роль викидів, пов'язаних з продовольством…, - сказав головний економіст FAO Максімо Тореро. - Це має важливі наслідки для національних стратегій щодо пом'якшення наслідків зміни клімату».
Згідно з новими даними, 31% викидів парникових газів, зумовлених діяльністю людини, припадає на світові агропродовольчі системи. Більшість із них виробляється у продовольчій сфері, а не безпосередньо в сільському господарстві.
Із 16,5 млрд тонн викидів парникових газів від глобальних агропродовольчих систем у 2019 році 7,2 млрд тонн припадало на ферми, 3,5 млрд - на обробіток та освоєння землі для сільськогосподарського виробництва і 5,8 млрд - на постачання й споживання продукції.
У 2019 році найбільшим джерелом викидів парникових газів було збезлісення, за ним слідували тваринництво (гній), споживання домашніх господарств, утилізація харчових відходів, органічне паливо, що використовується на фермах, і торгівля продуктами харчування.
Джерело: Укрінформ