Корупційний шабаш в будівельній галузі під час пандемії
Треба постійно мати на увазі, що професійні негідники вміють прикидатися настільки добре, що можуть обдурити навіть дуже розважливих та проникливих людей. Українська політична мудрість
Неймовірно, але завдяки COVID-19, одна зі системоутворюючих сфер суспільно-економічного життя України отримала дуже цікаве явище, яке варте рівня наукового дослідження. І це навіть не дослідження відсутності меж сумлінності під час спекулятивних операцій із засобами індивідуального захисту та антисептиками. Це системна корупція в будівельній сфері нового гатунку, яку обіцяли нібито подолати керманичи держави до початку карантину.
ЗМІ вже висвітлювали ознаки фейкової ліквідації Держархбудінспекції та основних вигодонабувачів від створення цього міфу.
Зрозуміло, що політичні фігури прем’єр-міністра, міністрів, голів та членів профільних комітетів Верховної Ради України, це не постійний «дах» корупційного схематозу, а скоріш навпаки, це змінні музиканти що сідають грати на корупційному фортепіано. Роблячи при цьому простий вибір: не маючи здібностей (в переважній більшості) в налаштуванні інструментів та написання нових нотних правил – просто сідають грати за старими нотами.
Від яскравих промовистих виступів та нестримного самопіару політичних фігур небагато залежить. Усю корупційну музику створюють маленькі непримітні виконавці, які власне приймають, розглядають та видають будь-які документи. Як і будь які живі істоти на цій планеті, вони прагнуть одного: живитися та розповсюджуватись. Якщо в минулому їх поширення ще стримувалось досвідченими керівниками, здебільшого заради стабілізації корупційних потоків, створенням негласних правил та обмежень, то зараз, ці маленькі істоти змогли зайняти місце своїх колишніх керівників і скористатись слабкістю та відсутністю досвіду у нових державних топ-менеджерів.
Читайте также: ДБР звинуватило ексзаступника глави МНС у розтраті майже 24 мільйонів
Перефразуючи один відомий вислів, за кожним рухом папірців в державній установі стоїть конкретне ім’я та прізвище. Ми розкриємо таємниці механізму корупції в ДАБІ, кожного учасника та його роль в ньому.
Почнемо з весільного генерала – Юрія Васильченко.
Зараз він – голова Державної інспекції містобудування України (ДІМУ).
Його призначення – це результат домовленостей екс-функціонерів ДАБІ Сергія Кучера та Олександра Сергієнка, що й досі зберігають контроль над відомством, з його колишнім керівником Олексієм Кудрявцевим та головою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народним депутатом України від партії «Слуга народу» Андрієм Клочко. Цікаво, що той самий Андрій Клочко першим на фейсбук повідомив про призначення Васильченка, задовго до офіційної публікації відповідного розпорядження Уряду.
Як влучно прозвали Васильченко колеги – «прибулець від науки». Він театральна маріонетка без власної позиції та лідерських якостей. Раніше працював начальником відділу ДАБІ з питань обстеження та паспортизації Управління ліцензування, обстеження та паспортизації та займався якоюсь теоретичною роботою в галузі ліцензування. Тобто безмежно далекий від досвіду управління державним органом або реалізації дозвільних та інспекційних функцій ДАБІ щодо об’єктів будівництва.
Саме цей факт, а також наївна відданість за невеличкі «місячні бонуси» зробили його «весільним генералом» на банкеті корупції в будівельній сфері.
Показово, що коли 11 березня 2020 року Васильченко призначили головою ДАБІ, цю автівку придбали вже для нього 17 березня 2020 року. Якщо звернути увагу на номера, то серія «ВР» негласно завжди була закріплена за народними депутатами та їх помічниками. А офіційним помічником Андрія Клочко, вгадайте хто є? Вірно, Олександр Сергієнко. Але про нього трошки згодом.
Тимчасово виконуючий обов’язки голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Голова комісії з ліквідації Держархбудінспекції Федоренко Богдан Олександрович.
Фактично, він перебуває на посаді заступника начальника відділу методології та нагляду за здійсненням декларативних процедур департаменту дозвільних процедур ДАБІ. Такий дивний кар’єрний ліфт обумовлений лише одним. Він виконує ключову роль «світлофору»: отримуючи інформацію від мережі бек-офісів щодо проплачених об’єктів, визначає майбутній позитивний або негативний результат розгляду документів. Факультативно він зачищає ДАБІ від надто розумних колег, з якими неминуче довелося б ділитися з огляду на відвертість цього схемаря. Тим більше, що процедура ліквідації дозволяє це зробити швидко та зручно. Переводячи «своїх» в новий орган та просто звільняючі всіх інших «в зв’язку із ліквідацією».
В дитинстві, він читав книжки про розвідників, тому на його автомобілі постійно змінюються номера. В вузьких професійних колах вони називаються «підвіси».
Номера АІ8786НХ – належать білому Фіату 2008 року випуску. А номера АА8352ЕК – це, за документами, Ніссан Leaf.
Для чого цивільній особі, а тим більше публічному посадовцю такі заходи прикриття, зрозуміло, виходячи з наступного. Практично щоденно він виконує почесну місію з погодження переліків об’єктів для позитивних висновків. Пересуваючись з озброєним охоронцем та водієм на цьому автомобілі КІА Соул, по відомому маршруту: ДАБІ – Комітет ВРУ з питань будівництва. Там його чекає відомий нам помічник голови цього комітету Андрія Клочко – Олександр Сергієнко.
Башкіров Олексій Юрійович – директор Департаменту ДАБІ у Київській області. Забезпечує рух документації з офіційної канцелярії до бек-офісу, де фахівці «зважують та оцінюють» вартість послуги та зв’язуються з представниками замовника, пропонуючи «неформальну економічну активність» в обмін на позитивне рішення державного органу. В залежності від результатів переговорів, він забирає проекти позитивних або негативних рішень, які передає для підпису «фунтам» про яких дещо нижче.
Малишев Олександр Вікторович – начальник відділу методології та нагляду за видачою сертифікатів готовності об’єктів до експлуатації. Контролює видачу сертифікатів на «територіях»: примушує територіальні органи ДАБІ видавати негативні довідки щодо можливості введення в експлуатацію об’єктів, якщо об’єкти не входять до «позитивного» списку отриманого від Федоренка.
Цибульський Михайло Григорович – начальник відділу методології ведення та адміністрування єдиного реєстру Департаменту дозвільних процедур. Це улюблений учень та за сумісництвом дальній родич екс-очільника ДАБІ Олексія Кудрявцева. Відповідає за майже сакральні дії – надання реєстраційних номерів дозвільних документів для місцевих органів ДАБІ. Якщо об’єкта немає у списку, доведеться чекати як мінімум до кінця карантину. Або шукати регіональний бек-офіс чи його представників.
З дозволами все ще простіше – фейкова комісія, що складається з тих самих Федоренка, Малишева та Васильченко, розбавлена статистом Іриною Король. Скасування онлайн трансляцій її засідань під прикриттям карантину дозволяє формально збирати підписи фактично не проводячи її. Ще раз зауважимо, що усю дозвільну документацію вивчають за межами приміщень Дозвільного департаменту Держархбудінспекції, не підпускаючи жодного зі справжніх фахових працівників.
Для підпису дозволів та сертифікатів, до Дозвільного департаменту формально відкомандировані начальник інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Тищенко Вадим Костянтинович.
Людина, яка донедавна виконувала функції завгоспу обласного департаменту та безмежно далека від розуміння специфіки вимог до дозвільної документації. За невеличку «прибавку» до заробітної плати, він просто підписує документи які йому приносить Башкіров, не вникаючи по суті.
Сабадош Руслан Васильович – головний інспектор будівельного нагляду відділу методології та нагляду за здійсненням декларативних процедур Департаменту дозвільних процедур. Цей хлопець вважає, що спіймав удачу за хвіст. Він вже планує переїзд найближчим часом зі своєї кімнати у гуртожитку Київського професійного будівельного ліцею до обіцяної Федоренком та Сергієнком квартири в одному з житлових комплексів Києва. Так само ставить підпис на документах, які виходять з бек-офісу. Відсутність в Руслана експертності та досвіду дозволяє Башкірову не бути дуже вигадливим в мотивації свого співробітника.
Щодо цих двох явних «фунтів», чомусь пригадується вислів: «не соромно бути бідним, а соромно бути дешевим». З огляду на розміри хабарів за середньостатистичний житловий комплекс, мотиваційні витрати на цих двох не перевищують 2-3 відсотків.
Справа в тому, що в Україні протягом останніх десяти років в кожній галузі сформувались стійкі до будь-яких змін та вміло діючі в умовах політичної турбулентності Гільдії. Це надійно приховані Організації з ієрархією та правилами, очолює яку Лідер – грамотний державник-схемник або середній Олігарх. Все залежить від масштабу та обсягу.
Не є винятком й сфера будівництва. За ширмою реформ ховається справжній господар системи збору «податку на будівництво» – екс-начальник Управління дозвільних процедур ДАБІ Олександр Сергієнко. Мандруючий автор «схемарів» з Реєстром ДАБІ, який останні п’ять «голодних» років відпрацював карму проведенням семінарів.
Цей «паразит корупції» знайшов собі нового господаря у Зе-команді у вигляді голови профільного комітету ВРУ народного депутата України від партії «Слуга народу» Андрія Клочко. Посада помічника голови комітету, подарувала зірковий час та «друге пришестя» Олександру Сергієнку. Не дуже досвідченого в цій галузі молодого депутата було легко очаровувати ідеями «правильних» реформ разом з існуванням «невеличких» прибуткових схем. В їхній нібито нешкідливості та корисності для особистого гаманця його легко запевнили. Тим більше що справжнього обсягу «кешу» від діяльності ДАБІ Клочко не спроможний дізнатись в силу простоти характеру. А ось з ким насправді доводиться ділитись, так це з реліктовим корупціонером Сергієм Кучером. Він, маючи на даний час тісні зв’язки в Офісі президента, забезпечує захист схеми Сергієнка від уваги правоохоронних та антикорупційних органів.
