За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчі Державного бюро розслідувань скерували до суду обвинувальний акт стосовно діючого адвоката – колишнього слідчого районного управління ГУ МВС України в м. Києві.
Він обвинувачується у незаконному перешкоджанні проведенню зборів та мітингів; зловживанні службовим становищем; службовому підробленні; завідомо незаконному затриманні, а також притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, поєднаному з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 (в редакції від 18.04.2013); ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України).
Слідством встановлено, що 21 січня 2014 року колишній правоохоронець з метою перешкоджання акціям протесту, незаконно затримав їх учасника за нібито масові заворушення, за відсутності будь-яких доказів причетності до вчинення кримінального правопорушення. Слідчий склав і підписав затриманому активісту повідомлення про підозру, а згодом подав до районного суду м. Києва безпідставне клопотання про обрання стосовно завідомо невинної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке судом було протиправно задоволено.
Стосовно ще одного ексслідчого райуправління ГУ МВС України в м. Києві досудове розслідування завершено.
За даними слідства, 18 лютого 2014 року слідчий, діючи за попередньою змовою групою осіб зі своїми керівниками, іншими слідчими та процесуальними керівниками, також безпідставно і незаконно затримав учасника акції протесту. У подальшому затриманому було повідомлено про підозру у масових заворушеннях та незаконно застосовано запобіжний захід – тримання під вартою.
Експравоохоронцеві інкримінується незаконне перешкоджання проведенню зборів та мітингів; перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу; службове підроблення; завідомо незаконне затримання, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України).
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.