Від однієї вантажівки до тисяч тонн на день: поклади піску стали легкою здобиччю для нелегалів у всій Україні. Як із крадених копалин будують дороги і зводять житлові висотки та хто «кришує» підпільні кар’єри? І чи дозволить новий закон про запровадження кримінальної відповідальності за незаконний видобуток «прищемити хвоста» крадіям? Ексклюзивно для «СтопКору» розповів очільник Української асоціації видобувачів піску Вадим Пелих.
- Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію навколо незаконної діяльності в промислових масштабах на території Петриківського району Дніпропетровської області.
- До мене звернулися журналісти проєкту «Стоп корупції», коли знайшли цю точку в Петриківському районі Дніпропетровської області в рамках моніторингу, який тепер проводиться не лише на Київщині, а й у всій Україні.
Виявлена точка працює вже не перший рік. Там незаконно видобувають пісок в промислових масштабах, продаючи його дорожньо-будівельній організації. І те, що там відбувається, на жаль, характерне для багатьох регіонів нашої країни.
Саме з піском – найбільш кричуща ситуація, тому що для видобутку цих корисних копалин не потрібні великі капіталовкладення, пісок у нас лежить у багатьох місцях, і «підприємцю» досить невеликої кількості техніки та домовленості з місцевою владою, яка буде заплющувати очі на протиправну діяльність. Податки за неї не сплачують, тому такий вид діяльності досить прибутковий.
Нагадаємо, на Дніпропетровщині видобуток піску у промислових масштабах здійснює ФОП Маляр, що належить бізнесмену Анатолію Маляру. Площа копанки становить 10,5 га, роботи ведуться без спецдозволу Держгеонадр на видобуток копалин, а розрита ділянка, судячи з публічної кадастрової мапи, має цільове призначення «для ведення сільського господарства».
- Ви згадали владу, яка це покриває. На вашу думку, хто саме може «кришувати» підприємця, щоб він безкарно розгорнув протиправну діяльність?
- На жаль, все тут традиційно. Це і місцева влада району та області, на території яких розташований нелегальний кар'єр, і правоохоронні органи, й органи прокуратури.
Всі ж бачать, що кожен день з цієї точки виїжджають десятки або сотні вантажівок, заповнених піском. Зрозуміло, що там щось відбувається. І, на мій погляд, саме робота правоохоронців – реагувати і моніторити цю ситуацію. Як, власне, і місцевої влади.
Тому я впевнений, що без МВС, без прокуратури і без місцевих органів влади цей «бізнес» не існував би стільки часу.
- А як така діяльність шкодить природі?
- Насамперед, це порушення природоохоронного законодавства. І зрозуміло, що там, де існують подібні кар'єри, про жодні природоохоронні заходи навіть не йдеться. А потім залишається голий степ. Там, де пройшли «чорні копачі», ще сто років нічого рости не буде.
Але не потрібно забувати і про шкоду економіці. Про шкоду тому ж дорожньому будівництву, яке зараз активно триває в нашій країні. Візьмімо до уваги якість матеріалів, які видобувають на таких нелегальних копанках.
Ми розуміємо, як це працює – беруть документи якогось легального кар'єра, підкладають їхню звітність, сертифікати якості та походження піску. Але насправді те, що там видобувають, навряд чи може відповідати якимось стандартам. Зрештою, це крадіжка бюджетних коштів – тих мільярдів, які зараз ідуть на дорожнє будівництво.
- Які зміни до законодавства дозволили б уникнути таких ситуацій?
- На щастя, ми можемо чітко сказати, що знайшли взаєморозуміння з профільним комітетом Верховної Ради. Ми співпрацюємо з підкомітетом з природокористування, яким керує нардеп Павло Якименко. І зусиллями цього комітету та інших профільних органів зараз готується до першого читання законопроєкт про запровадження кримінальної відповідальності за незаконний видобуток природних копалин на землях місцевого значення.
Багато хто здивується, але сьогодні, на жаль, кримінальна відповідальність за такі злочини відсутня. Ми очікуємо, що найближчим часом цей законопроєкт буде винесений для першого читання. Ми знаємо, що готується низка правок до нього, знаємо, які саме, й підтримуємо їх. До кінця року закон має запрацювати. І тоді правоохоронцям та активістам стане легше діяти.
Але виникає ще одна проблема. Окрім компаній та осіб, що ведуть незаконний видобуток, у піщаному «ланцюжку» є маса інших організацій та людей. Врешті-решт, цей пісок кудись везуть, потім з нього будують кілометри доріг чи квадратні метри житла. І виникає парадоксальна ситуація, коли з незаконного піску з’являються нібито законні об’єкти.
Хочу додати, що програма дорожнього будівництва зараз розгорнута в Україні. За моїми даними, планується виділити близько 10 мільярдів. Темпи будівництва будуть зовсім інші. І зрозуміло, що проблема постачання будматеріалів на об’єкти постане гостро. Але що відбувається сьогодні?
На прикладі того ж Петриківського району: на жаль, влада, яка роками отримувала з цього кар’єру «відкати», нині заявляє, що їм буцімто необхідні будматеріали, аби виконувати програму Президента. І продовжують при цьому отримувати свої «відкати».
Не плутаймо грішне з праведним. Ми розуміємо, що програма дорожнього будівництва покликана підняти економіку країни. Що на одне робоче місце у видобутку надр створюється сім робочих місць в інших суміжних галузях. Але все це працює лише у ситуації, якщо ці копалини видобуті легально. Якщо виконують закони, платять рентну плату та коли дбають про довкілля, плануючи рекультивацію, не виходять за межі певної території та ще багато таких «якщо».
Якщо ж це все не виконується, то ситуація з розвитком економіки просто виключається. Замість цього шкодять природі, крадуть податки, а зацікавлені особи набивають собі кишені, от і все. І збагачуються передусім місцеві голови усіх рівнів, починаючи від керівників сільрад і закінчуючи очільниками областей.
Тому ми зараз спільно з іншими профільними організаціями розпочали роботу з написання алгоритму відстеження цих будматеріалів. Ми хочемо, що усім громадянам України, яким, власне, й належать надра за Конституцією, був доступним цей ресурс. І щоб вони могли подивитись, який обсяг піску і з якої точки видобутку пішов на той чи інший об’єкт і на що він перетворився.
Таким чином, якщо десь будуть украдені пісок чи інші будматеріали, щодо яких ми готуємо цей пілотний проєкт, то відстежувати їх правоохоронцям, громадським активістам чи місцевим жителям буде набагато простіше. Ця робота складна, і є багато проблем, підводних каменів, але ми її виконаємо.
- При позитивному рішенні щодо цього законопроєкту, яким буде покарання для підприємців, що ведуть незаконний видобуток?
- Згідно з тією редакцією, що є сьогодні, відповідальність посадової особи – до 6 років. Це відповідальність серйозна. Питання лише в тому, що правоохоронцям, як завжди, треба буде напрацювати практику. Але ми завжди готові допомогти.
- Чи багато точок незаконного видобутку на Київщині?
- Зараз уже ні. Їх було багато, доки активісти й представники Асоціації безпосередньо не зайнялися цією ситуацією. Довкола Києва вже закрито близько 40 незаконних «точок» різної потужності – починаючи від 1-2 вантажівок на день і закінчуючи копанками, з яких вивозили пісок тисячами тонн.
На жаль, деякі з них досі є. Варто згадати про точку незаконного видобутку піску на Видубичах, яка діє вже багато років і де спочатку видобували пісок під виглядом днопоглиблювальних робіт, потім припинили активний видобуток. Наразі там просто незаконно використовують територію, оскільки є рішення Київради про те, щоб забрати цю землю, є суди, є якісь незрозумілі рішення нотаріусів про передачу цієї ділянки взагалі третім особам, аби затягнути процес.
Але я думаю, найближчим часом щодо цієї точки теж усе вирішиться. Влада активізувалась. Був розгляд Антирейдерського комітету. На жаль, поки немає рішення, на яке ми очікуємо, за підписом міністра Малюськи. Ми знаємо, що «Київблагоустрою» нарешті вдалося виконати припис і демонтувати фрагменти паркану. Тобто процеси тривають. За нашими прогнозами, найближчим часом ця точка припинить свою роботу.
У день, коли представники «Київблагоустрою» мали демонтувати нелегальний паркан на об’єкті, так звані «тітушки», які охороняють точку, підклали під огорожу вибухівку, яка могла здетонувати будь-якої миті. Раніше цю ділянку орендувала компанія «Мостобуд», з якою Київрада розірвала договір оренди через нецільове використання земельної ділянки. За роки своєї діяльності незаконні видобувачі піску завдали місту збитків на мільйони гривень, не сплачували податки та завдали непоправної школи довкіллю.
- Законопроєкт, про який ви розповідали, буде поширюватись на незаконне складування й транспортування піску? Яким може бути покарання за це?
- Проєкт закону стосується лише незаконного видобутку. Але є механізм, про який я також згадував – раніше ми називали його «біржею». Ця назва не зайшла, бо всі думали, що йдеться про якусь комерцію, хоча вона взята за аналогією з так проєктом «Біржа лісу», який дає змогу відстежувати походження деревини. Свій аналог ми б хотіли створити щодо корисних копалин будівельного призначення, бо їх найпростіше видобувати і найчастіше крадуть.
Щодо незаконного складування піску застосувати можна масу статей. Вони вже є. Вже є кілька кримінальних проваджень і щодо директора суміжної організації «Мостобуд-Транс». Наскільки нам відомо, вже пред’явлено підозру директору. Сюди підходять і 190, і 191 стаття. Підходить і стаття про шкоду навколишньому середовищу. Має бути й відповідальність за нецільове використання земельної ділянки. Врешті-решт, там близько 300 мільйонів гривень боргів до бюджету. Тобто для правоохоронців – неоране поле роботи.
- Можете оцінити приблизну шкоду столичному бюджету внаслідок дій нелегалів?
- Ця точка щороку продає пісок на 200-300 мільйонів гривень. Одна лише точка. Що там з податками? Можна лише здогадуватись. Я думаю, так само здогадуватись, на жаль, може й ДФС. Адже вести на нелегальній точці якийсь законний облік – неможливо.
Але виникає й наступне питання: куди йде цей пісок? Можна зрозуміти позицію споживачів які кажуть: нам привезли, а звідки – ми не знаємо. Але якщо нам вдасться запустити механізм, про який я вже казав, то ось так говорити їм буде вже нелегко. Щонайменше, вони знатимуть, звідки їм його привезли. Для цього достатньо буде ввімкнути інтернет і подивитись.
- А як ви можете прокоментувати «кришування» поліцією цього підприємства? Я була там, коли активістів розганяли, утримували силоміць – загалом активісти дуже незадоволені роботою поліції.
- Споконвіку правоохоронці «кришували» такого роду бізнес. Зрозуміло, що на цій точці, враховуючи її токсичність, місце розташування та обсяги діяльності, йдеться про чималі суми. Навіть була приказка: «день вивозки – 300 доларів». Тобто правоохоронцям платили 300 доларів, аби вони заплющували очі на незаконний намив. Але коли ми почали оприлюднювати інформацію про те, скільки насправді піску звідти вивозять – на 200-300 мільйонів… апетити правоохоронних органів, мабуть, теж зросли.
