На території України діють цілі вербувальні групи і офіси, у тенетах яких – чоловіки-заробітчани, котрих вербують для роботи у російському наркокартелі. Як це відбувається, журналістці «СтопКору» Лілії Ткачук наважилися розповісти кілька українських в’язнів, попри те, що озвучені факти можуть коштувати хлопцям життя.
https://www.youtube.com/watch?v=KtYfR17TS64
Варто наголосити, що ця тема справді становить небезпеку для героїв нашого матеріалу, оскільки організатори кримінальної схеми все ще на волі, а це означає, що і ув’язнені, і їхні рідні досі у зоні ризику. Тому ми не показуємо їхніх облич.
Початок історій хлопців майже однаковий: усі зголосилися на роботу звичайними кур’єрами за дуже великі гроші.
«Обіцяють зарплату 100 тисяч рублів на місяць, це приблизно 40 тисяч гривень. Перед посадкою у поїзд дають тобі телефон», – розповідає Ігор.
За словами чоловіка, у телефоні заздалегідь були встановлені дві програми: CoverMe – це програма для переписки з куратором, але повідомлення звідти автоматично видаляються за 5 хвилин. І Jabber – це вже для роботи по самій Росії.
«Паспорт український вони фотографують, і це головна помилка. Так вони отримують всі дані про тебе і про твою родину. До речі, потім навіть поліцейські нам підтвердили, що стежити за людиною починають відразу», – додає його «колега» по нещастю Артем.
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019 рр.) наголошує: працевлаштування українців у Росії за визначенням є небезпечним. Адже завжди існує ризик, що тобі щось підсунуть, це може бути зброя чи наркотики.
