Кінцевим власником Українського Дунайського пароплавства є держава, тож платники податків мають знати про стан справ компанії – зокрема й фінансовий. Проте зараз це – терра інкогніта, адже з приходом до керма компанії Дмитра Чалого на сайті пароплавства просто перестали публікувати фінансові звіти. Чим насправді дихає державна судноплавна компанія – спробував дізнатись журналіст «СтопКору» Кирило Вольний.
https://www.youtube.com/watch?v=0dWpLs76Auk
Редакція «СтопКору» звернулась із запитом до Міністерства інфраструктури України, щоб дізнатись основні фінансово-економічні показники пароплавства.
Як свідчить отримана відповідь, на балансі Дунайського пароплавства наразі перебуває 331 одиниця транспортного флоту, з них в експлуатації – 189.
За більш точними цифрами ми звернулись до Фонду державного майна. І ось всі їхні дані: морські та річкові судна – 6 об'єктів, 2 недобудовані житлові будівлі та 1 дорожня споруда.
Тобто відомство, яке має знати про все державне майно, не має інформації щодо УДП? В цьому ж листі вони самі це і визнають: «Повідомляємо, що відомості стосовно майна до Фонду надані не в повному обсязі. Крім того, не оновлювалися дані щодо дати проведення інвентаризації і залишкової вартості основних засобів та їхніх вартісних показників».
Зауважимо, що до складу ревізії, яка зараз триває в пароплавстві, входить і експерт Фонду держмайна. Але перевірку здійснює Міністерство інфраструктури, отже виходить, там перевіряють самі себе. А такий моніторинг важко назвати незалежним.
Варто зазначити, що на час проведення аудиту в УДП керівник підприємства Дмитро Чалий пішов у відпустку. Та, мабуть, цього ніхто й не помітив, адже на роботу голова правління приходив дуже рідко.
Приклад свого керівника радо наслідують і його заступники: «Керівники, починаючи з першої особи, та його безпосередні заступники весь час перебувають то у Відні, то у Будапешті, мовляв, контролюють роботу суден», – повідомив голова профспілки ПрАТ «УДП» Віталій Татарчук.
Непогана схема, враховуючи, що перельоти, проживання в готелях та інші витрати покриваються коштами державного підприємства. Додамо до цього солідну зарплату – і це не робота, а просто мрія!
