Ну що, друзі, учора стався чи не перший повномасштабний карантинний бунт в урядовому кварталі. 29 квітня 2020 року під стінами Кабінету Міністрів зібралося щонайменше пів тисячі мітингарів із різних областей України. Це були представники бізнесу — малого та середнього. З 5-ї години ранку вони намагалися донести до представників влади свою позицію, зокрема те, що їхні права порушені, адже в умовах карантину працювати дозволили тільки велетням бізнесу, як-от «Епіцентру», «Леруа Мерлен» та іншим.
Підприємці заявляли, що поки великий бізнес збагачується, малий доживає останні дні.
«Ми прийшли на акцію, щоб підтримати підприємців, адже не секрет, що в різних містах України проходили автопробіги, які започаткувала рада міст, до якої входять громадські організації, що захищають підприємців. Відбулися такі акції і в Одесі, і в Харкові, і в Полтаві, і в Запоріжжі, і в Прилуках Чернігівської області. 30 квітня відбудеться така акція в Дніпрі. Ми виступаємо за те, щоб усі перебували в рівних умовах. Великий бізнес — не секрет – торгує, а малий бізнес — виживає, і їм уже сьогодні немає чого їсти. Якщо Уряд не піде на ті поступки, яких просять підприємці, ми готові провести масштабну акцію 12 числа (травня — ред.). Якщо й тоді нас не почують, то ми будемо робити акцію непокори та перекривати дороги, люди доведені до відчаю», — розповіла мені Валентина Коробка, голова вільної профспілки підприємців України.
Емоційний рівень в урядовому кварталі відверто зашкалював. Найбільшу хвилю обурень серед пікетувальників здійняло й те, що підприємцям вже несила утримувати своїх найманих працівників на робочих місцях, тож, вони вимушені розпускати штат. Адже невідомо, коли конкретно завершаться карантинні обмеження та можна буде знову відновити роботу.
Загалом акція протесту тривала пів дня — та за весь цей час ніхто від влади так і не зустрівся з людьми.
Біля Кабміну охороняли порядок «поліція діалогу», Національна гвардія та спецпідрозділ КОРД. Звісно, що не обійшлося і без сутичок та нападів на журналістів. Нашого колегу, напевно, згідно з «інструкцією», відлупцювали та зламали техніку, якою він знімав. А близько 9:30 поліція спробувала розігнати й самих людей. У підсумку вони звільнили проїжджу частину для руху транспорту. Поліціянти вимагали від людей покинути проїжджу частину, натомість підприємці, своєю чергою, нагадували, що прийшли захищати свої права.
Попередньо квартал повністю заблокували та оточили правоохоронцями. Потім, аби число мітингарів не збільшилось, і взагалі почали завертати автомобілі аж від самої станції метро «Дніпро». Ось так сьогодні влада зустріла «свій» народ. Проте, деякі нардепи спромоглися підтримати мітингарів.
«По-перше, ми маємо визнати той факт, що наша влада давно відірвалася від землі і, сидячи у своїх кабінетах, забула про ті обіцянки, які давала нам на виборах. Про поліпшення умов ведення бізнесу, про підняття зарплат, пенсій. І замість того, щоб боротися зі схемами мільярдними, розкраданням бюджету, вони ставлять на коліна малий та середній бізнес. При цьому дозволяючи своїм працювати і відпрацьовуючи замовлення олігархів, задля яких вони тут і там сидять», — заявив мені парламентар Антон Поляков.
З огляду на реакцію, схоже на те, що нова влада не усвідомлює величезних ризиків, які з легкістю можуть перерости в народний бунт, і тоді вже буде пізно кусати лікті та чухати там, де не свербить. Напевне, давно минув 2014 рік! Тоді початок кінця поклала корупція, яка перестала бути контрольованою. При тому, варто зауважити, що такого безладу та нахабної поведінки точно не було, але попри те, всі закінчили погано, м’яко кажучи. Теперішня влада грається у лікаря Айболитя: спочатку — коронавірус та його наслідки, падіння економіки, і, як наслідок люд український більше не хоче вірити та слухати обіцянки, а просто починає підійматися та йти!
І тут справа не лише в корупції, але й у подвійних стандартах. Я чула крики з натовпу: «Чому «Епіцентру» (власник Олександр Герега — ред.) та «Велюру» (власник Микола Тищенко — ред.) можна, а нам — ні?» Ці крики я вважаю справедливими, а ось позицію деяких посадовців, які на очах усієї України нехтують правилами, які ж самі встановлюють, — ні. І це в той час, коли середній бізнес у розвинених країнах фактично тримає всю економіку, ми ж рухаємося до тотального його винищення та врешті-решт до поділу на олігархічний та той, що за межею бідності. Іспанський сором, друзі.