Як професія журналіста в Україні перетворилась на товар, який можна купити за гроші? Хто зловживає цим правом? Та як жінка родом з Миколаэва пропагує транквілізатори та жорстокість? У Києві під час круглого столу на тему «Зброя – для псевдожурналіста: як зупинити неконтрольоване отримання дозволів на зброю за посвідченням представника ЗМІ» експерти обговорили питання проблеми продажу журналістськх посвідчень та наслідків.
Уродженка Миколаєва Ірина Топчій придбала журналістське посвідчення та продовжує ганьбити шановану професію. Зокрема жінка називає себе представницею ТОВ «Незалежна преса», однак жодних публікацій чи репортажів за її авторством просто не існує. Про такий кейс розповів голова правління ВГО «Стоп корупції» Ігор Бондарчук.
За словами Бондарчука, в соціальних мережах жінка зареєстрована під вигаданим іменем, а її наміри, які пані Ірина відкрито транслює своїм 28 тисячам фоловерів – досить радикальні: «Ось таке обличчя у мене, коли я вбиваю», «Не панікуйте. Помремо – так помремо», – підписує вона свої світлини. Можливо така поведінка пов'язана з прийомом сильно діючих транквілізаторів, про що Топчій сама заявляє у соцмережах.
Ірина Топчій також ділиться на відео з підписниками власними відчуттями від приймання гідазепаму – сильного транквілізатора, який можна придбати лише за рецептом. Тому незрозуміло, яким чином їй видали медичну довідку для отримання дозволу на травматичну зброю.
https://youtu.be/40T_3c_dL40
«Представник якоїсь сумнівної редакції може отримати право на зброю та незрозуміло як її використовувати. Ірина Топчій та її історія – типовий приклад того, як це може відбуватися. Ми бачимо, що її заяви і наміри – реальні. Вона дійсно викладає у соцмережах пости, повні ненависті, та заявляє, що вона кілер. І така ситуація – непоодинока. Ми маємо взяти її приклад за основу й зрозуміти, що наслідки неконтрольованої видачі зброї можуть бути фатальними. Тим паче це відбувається на очах малолітньої доньки. Такі люди заходять безперешкодно в учбові заклади, зокрема в даному випадку в Олександрійську гімназію в Києві», – прокоментував цю історію Ігор Бондарчук.
У той же час продаж і купівля статусу «журналіст» теж перетворюється на бізнес. За словами експерта проєкту «Аналітичний кластер Українська фабрика думки» Юрія Гаврилечка для того, щоби вирішити, що з цим робити «ми повинні встановити мету і розробляти інструменти. Якщо це ринковий товар, то вивести його з ринку можна винятково ринковими ж методами, адже адміністративні не спрацьовують».
Які інструменти боротьби можна використати? Експерт проєкту «Аналітичний кластер Українська фабрика думки» зауважив, що Мін'юст може під законним актом встановити певні критеріальні ознаки – кого вважати працюючим журналістом. І, відповідно використовувати санкції не до журналістів, а до видань. Наприклад, кілька попереджень, а потім – відзив ліцензії. Аби потім недобросовісний діяч не зміг на своє ім’я зареєструвати нове ЗМІ та зловживати безконтрольністю видачі журналістських посвідчень.