Титан – один зі стратегічно важливих конструкційних металів: його використовують для побудови літаків, космічних кораблів, складної хімічної апаратури та ядерної техніки. Своєю чергою, Україна – один із європейських лідерів за обсягами титанових руд. Та у березні цього року 25 тисяч тонн руди застрягли у Чорноморському порту. Чому вантаж, що прямував до Китаю, раптом став речовим доказом? Розслідувала Наталія Мальцева.
Головна із титанових руд – ільменіт, що утворюється при метаморфізмі стародавніх розсипів і корінних первинно-магнетичних руд. Титан, що виробляється з такої сировини, є надзвичайно потрібний в усьому світі.
У березні цього року до Чорноморського порту прибули 25 тисяч тонн ільменіту. Їх відвантажили у порту на складі компанії «Рісойл». Своєю чергою, стивідорна компанія «Рісойл Термінал» прийняла вантаж, розмістила його на території своїх складів та стала чекати на вантажне судно, яке мало б за ним прийти.
Далі мала б відбутися стандартна морська процедура. «Рісойл» звертається до адміністрації порту із заявкою про постановку до причалу судна «Да Ліанг», яке мало завантажити на себе всю ту руду і попрямувати до Китаю, де на неї очікував отримувач – китайська компанія. Порт заявку узгодив у той же день. Ніщо не віщувало біди. Але не так сталося, як гадалося.
Титанова руда у вигляді ільменітового концентрату, що її було вивантажено у Чорноморську, приїхала до порту із Дніпропетровської області. І з нею насправді не все так просто.
Рівно за місяць виявилося, що сама закупівля руди на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті була проведена із ознаками шахрайства, тому слідчий ДБР приїхав до порту і виніс постанову про те, що руда є речовим доказом у кримінальному провадженні, тому нікуди вона поки що не поїде.
Як з’ясували правоохоронці, ільменіт був закуплений за заниженою майже вдвічі ціною, тому наразі з доволі великою партією стратегічної сировини та із самим фактом закупівлі розбираються контрольні органи. А сама руда має залишитися на тому місці, де її виявило слідство.