1 січня 2021 року розпочалася щорічна кампанія декларування, що триватиме до 31 березня. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції, передає "Громадське радіо".
Зазначається, що через набуття чинності закону, який частково відновлює повноваження НАЗК, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані знову можна подати в електронному вигляді в Реєстрі декларацій.
Там також додали, що працюють над подальшим спрощенням декларування у 2021 році.
31 грудня НАЗК повідомило, що відновило роботу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстру декларацій).
"Реєстр декларацій вже доступний для всіх користувачів. НАЗК звертає увагу суб'єктів декларування, що перенесення деяких даних із кабінетів користувачів ще триває. Якщо ви, наприклад, не змогли знайти в кабінеті історію листування з уповноваженою особою НАЗК — будь ласка, не хвилюйтеся. Ці дані будуть відновлені вже найближчим часом", — йшлося у повідомленні.
29 грудня у НАЗК повідомили, що до кінця 2020 року в роботі Єдиного державного реєстру декларацій осіб можливі збої у зв'язку з модернізацією.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд України за поданням 47 депутатів Верховної Ради на закритому засіданні визнав невідповідними частину норм закону щодо запобігання корупції. Зокрема, КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і депутатів, залишивши в силі адміністративну та дисциплінарну, й визнав неконституційними повноваження Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК). Після цього рішення суду НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій.
Кабмін дав доручення НАЗК відкрити електронні декларації. Президент попрохав правоохоронців розібратися, що призвело до рішення Конституційного суду України про скасування електронного декларування.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підписав урядове розпорядження, яким зобов'язав органи влади не виконувати рішення Конституційного суду, яке визнавало неконституційним кримінальне покарання за недостовірне декларування та внаслідок якого була заблокована робота НАЗК та системи е-декларацій.
29 жовтня, після екстреного засідання Ради національної безпеки і оборони, президент України Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт, у якому йдеться про припинення повноважень суддів КСУ й визнання вищезгаданого рішення таким, що немає наслідків й чинності. Законопроект визнано президентом як невідкладний.
Голова КСУ Олександр Тупицький назвав цей законопроект таким, що має ознаки "конституційного перевороту".
Саме Тупицького ДБР викликало на допит за фактами державної зради у зв'язку з придбанням земельної ділянки в Криму.
29 грудня, після засідання Ради національної безпеки та оборони Зеленський видав указ про відсторонення Тупицького на два місяці з посади судді Конституційного суду. Причина в кримінальній справі стосовно Тупицького.
Офіс генпрокурора просить Зеленського відсторонити главу КСУ Тупицького від посади, бо той не з'явився на виклик в Офіс генпрокурора для вручення йому підозри.
У КСУ заявили, що законних підстав для відсторонення із посади голови Конституційного суду Олександра Тупицького немає. Там також перерахували за яких умов можна відсторонити чи звільнити суддю КСУ та зазначили, що вичерпний перелік підстав припинення повноважень судді КСУ і його звільнення міститься у статті 149-1 Конституції.
Як повідомляв "СтопКор" раніше, стало відомо, коли відбудеться велика пресконференція Зеленського.