У жовтні минулого року столичною прокуратору було голосно повідомлено за допомогою мас-медіа про факт затримання за хабарництво керівника держаного підприємства «Органічна хімія» НАН України. Втім, у квітні 2018 у ряді ЗМІ повідомили, що під час судового розгляду у Деснянському районному суді справи по суті було з’ясовано, що процесуальні документи та докази підроблені прокурором місцевої прокуратури №3 Штировим або складені з численними порушеннями КПК.
Фото з сайту http://nabludatel.net
Виникає логічне питання – чого б це прокурору так старатись?
Відповідь проста. Територія на якій знаходиться державне підприємство має не аби яку цінність і на ній можна збудувати житловий комплекс. До речі, за парканом ДП «Органічна хімія» подібне будівництво вже є. А основні фонди самого підприємства можна порізати на металобрухт та заробити за це чималі кошти.
Нагадаємо, Штиров О.В. – прокурор молодий, приїхав до Києва із Запоріжжя з новою командою, зв’язками з якою, до речі, відкрито вихваляється. Мабуть, кошти прокуророві дуже потрібні. Тим більше, що аналізуючи декларацію пана Штирова, можна зробити висновок про те, що за рік його статки значно зросли, і він вже придбав квартиру у столиці. А на заваді великої комбінації стоїть лише директор підприємства, що не дає розпиляти діюче виробництво на металобрухт та забудувати територію під житловий комплекс.
Тут досить доречно знаходиться заявник – раніше судима особа, що проходить по матеріалах трьох свіжих кримінальних проваджень, пов'язаних із незаконним обігом зброї та бойових припасів. Ця особа повідомляє прокурора особисто, що директор ДП «Органічна хімія» нібито вимагає в нього хабар у сумі аж 3000 гривень, та пише відповідну заяву про це. Прокурор складає протокол, але так поспішає, що навіть не забуває його підписати... Коло замкнулося. Відомості внесені у реєстр, за місцем роботи особи проведено несанкціонований обшук. Знайдені нібито докази, але… зовсім не ті, які описані у протоколі.
Зазначимо, що прокурор Штиров три місяці витратив на те, щоб директор підписав із ним угоду про визнання винуватості та не підписував угоду з адвокатом. Але щось у запланованій схемі пішло не так. Розгляд цієї справи по суті у Деснянському районному суді продовжується. Наразі вже проведено декілька цікавих засідань, далі буде ще цікавіше.
Але чи готова прокуратура м. Києва втрутитися та чесно визнати неналежними дії прокурорів місцевої прокуратури, тобто своїх підлеглих, коли вони явно порушують закон та вчиняють кримінально-карні правопорушення? І чи вдасться зрештою притягнути до відповідальності прокурора-фальсифікатора, незважаючи його запорізьке «коріння» та високе покровительство, й примусити його відшкодувати заподіяну шкоду з власної кишені?
