2 березня у медіацентрі «СтопКор» відбувся круглий стіл, на тему: «Ефективність контролю НАЗК діяльності політичних партій».
Чи є тут політичне замовлення та тиск на політичні партії? Нараз політичне суспільство нестабільне. Не завжди у цьому середовищі можна зрозуміти яка ж тут роль контролюючих органів. На думку учасників заходу, наразі їхні дії нагадують тиск.
Зокрема, у той час, поки мільйонні ефіри політичних гігантів залишаються непоміченими пильним оком Національного агентства з запобігання корупції, до малих політсил знаходяться серйозні претензії. До прикладу – питання НАЗК до політичної партії «Національна платформа» – ті нібито не відзвітували за домен, вартість якого складає 312 гривень. Про це розповіла лідерка партії Катерина Одарченко.
За словами координатора ГО «Стоп корупції» Романа Бочкали, НАЗК може бути упередженим з молодими та неолігархічними політичними проєктами.
«Якщо говорити щодо ефективності НАЗК у контролі діяльності політичних партій, то виникає ключове питання – що це? Штучна та упереджена ситуація? Яка чомусь трапляється особливо з молодими політичними проєктами – неолігархічними, які не мають якогось мішка з грошима. Чи це дійсно проблема недосконалого законодавства? З одного боку – так, а з іншого – НАЗК орган забюрократизований, недостатньо відкритий, недостатньо здатний сприймати критику та давати зворотний зв'язок», – заявив він.
У той же час НАЗК витрачає щонайменше в 1000 разів більше ніж приносить грошей до бюджету. Про це на пресконференції розповіла адвокат, керівник “AZ Legal Group” Анастасія Зернова.
За її словами, фінансування НАЗК на 2021 рік складає більше ніж 1 млрд грн. Проте, чи покриваються витрати грошей, що виділяють з державного бюджету на Нацагентство?
«Має відбуватися конфіскація грошей, що неналежним чином були передані політичним партіям, або ж стягнуті штрафи. Наприклад у 2017-му році, коли в НАЗК вважають що вони ефективно працювали, тоді нібито в бюджет спрямували 1 мільйон гривень. Але витратили вони набагато більше. І чи ефективна їх робота?», – зазначила вона.
Схожої думки притримується 5-й, 7-й та 9-й Генеральний прокурор України Святослав Піскун.
«Коли я працював у Генпрокуратурі, у нас було два показники роботи. Перший – це скільки років отримала людина за корупційні діяння і де вона відбуває покарання – в колонії загального чи суворого режиму. І як вона поводиться в цій колонії. Виправилася чи купила собі окрему камеру з телевізором. Другий показник, який треба відстежувати – скільки на казначейський рахунок прийшло грошей, конфіскованих у корупціонера за рішенням суду. Якщо взяти ці критерії, то побачите, що з 14 млрд грн, витрачених на утримання антикорупційних органів, до бюджету надійшло 140 млн грн. Тобто немає про що говорити», – сказав він.
На думку Піскуна, НАЗК, НАБУ та САП – неефективні.
Він також наголосив на необхідності започаткувати визначення поняття «доброчесності» на державному рівні – аби уникнути суб’єктивізму з боку інспекторів.
За свого боку, Ігор Душин з Форуму позапарламентських партій, представлених у місцевій владі запропонував ініціювати створення парламентської ТСК щодо перевірки роботи НАЗК, а також порушити питання звітності за весь час роботи Нацагенства.
Повне відео з пресконференції:
https://youtu.be/wsdO8WJu7Io
