"Ноу-хау" маніпуляцій під час цих виборів стали так звана "квазіжурналістика" та "псевдо-Зе-кандидати". Про це повідомив у рамках круглого столу щодо результатів громадського моніторингу виборів до Верховної Ради України у 2019 році в рамках громадської ініціативи "Стоп політичній корупції" координатор проєкту Роман Бочкала.
Як наголосив пан Бочкала, з точки зору чорного піару цьогорічні парламентські вибори не були кращими за попередні. Однією з "фішок" стало використання псевдожурналістів, фейкових експертів та сумнівних ЗМІ.
"В Україні журналістика не є ліцензованою, будь-хто може подати до Мін'юсту заяву й отримати посвідчення, на цьому тлі немає розбіжностей між умовним "Роги й копита медіа" та загальнонаціональним каналом", – зауважив Роман.
На думку медіаексперта Олександра Чекмишева, це питання треба дійсно підіймати не лише в площині виборчого законодавства, а й у галузі регулювання журналістики як професії в цілому.
Адже якщо розглядати інформаційний ландшафт України, то на сьогодні загальнонаціональними називають себе 39 телеканалів, хоча за показниками охоплення аудиторії та фінансуванням насправді такими є умовно "2 з хвостиком", решта ж ЗМІ становлять собою так звані "бойові листки". Тому говорити про етичні стандарти журналістики, на жаль, не доводиться.
Експерти також зауважили технологічну складову мажоритарної кампанії – переважна більшість кандидатів, що не була підтримана "Слугою народу", висувалась від фондів і громадських рухів з назвами на кшталт "За Зе!", тобто намагалась так чи інакше асоціюватися з президентом