У липні минулого року прокуратура та СБУ затримали екоактивіста Михайло Бурду за вимагання 200 000 грн у підприємців, що займалися піщаним бізнесом. Попри заборону суду покидати межі Києва, пан Бурда систематично порушує це обмеження. Це зафіксували, зокрема, і активісти «Стоп Корупції». А нещодавно і сам Бурда став, так би мовити, жертвою: минулого місяця його авто було спалено у одному зі спальних районів столиці.
Цікаво, що спалене авто, на фоні якого бідкається активіст ухвалою Деснянського районного суду було конфісковано на користь держави ще чотири місяці тому та фактично Михайлу вже не належало. Та попри це він продовжував ним користуватись.
Очевидно, що в кримінальному світі підпал авто це аргумент, та, на жаль, постраждали і звичайні люди, авто яких були припарковані поруч.
Чи знали автовласники, ким насправді є їхній сусід – невідомо. Та після ретельного вивчення діяльності кримінального активіста виправдання, що начебто машину спалили за «благі екологічні справи», виглядають смішно
Сам Михайло Бурда уникає спілкування з журналістами «СтопКору». Спроби зв'язатися з ним телефоном або знайти його за місцем проживання були безрезультатні.
Прецедент Михайла Бурди полягає у тому, що професія «активіст» за останні роки набула шаленої популярності. Громадськими активістами воліють бути і народні депутати, і прості аферисти. Річ у тім, що прикриваючись громадськістю, всі вони сподіваються на безкарність. Адже в нас демократія та свобода думок. І все це свавілля, можливо, припиниться тільки тоді, коли когось з шахраїв-активістів показово посадять. А «СтопКор» тим часом уважно стежитиме за цим процесом, тож крапку в цій історії ставити зарано.
Подробиці резонансної справи – у спеціальному сюжеті:
https://youtu.be/4J4EZ4u7j_M