Представники проекту «Стоп корупції» звертаються до редакції «Української правди» у зв’язку із наступним:
Так, Вами 28.06.2019 року на сайті за посиланням була оприлюднена публікація, а саме стаття з назвою (мовою оригіналу): «В Одесі напали на авто «Стоп корупції» й погрожували журналістам».
Редакція нашої програми дуже вдячна Вам за об’єктивне викладення матеріалу та висвітлення проблематики нападу на знімальну групу «СтопКору».
Але 29.06.2019 року на сайті за посиланням Вами була розміщена наступна публікація «У суді Одеси заперечують причетність судді до нападу на журналістів».
У вищезгаданій новині Вами зазначалось наступне:
- Київський райсуд Одеси заперечує інформацію журналіста Романа Бочкали про причетність голови суду Сергія Чванкіна до нападу на знімальну групу проекту «Стоп корупції». Відповідну заяву передала «Українській правді» прес-служба суду.
https://www.facebook.com/bochkala/posts/2477009425684765
Там заявили, що інформаційний портал «СтопКор» «систематично поширює неправдиву інформацію» стосовно Чванкіна та членів його родини і що рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 14.12.2018 інформація, яка поширюється виданням «СтопКор», визнана недостовірною та підлягає спростуванню.
«Інформація, оприлюднена журналістом Романом Бочкалою, є також неправдивою, направленою на дискредитацію голови суду Сергія Чванкіна в очах громадськості, має замовний характер та вже стала предметом судового розгляду», – заявили в суді.
Вважаємо поширену інформацію такою, що підлягає визнанню недостовірною, а також такою, що принижує ділову репутацію проекту «Стоп корупції» й підлягає спростуванню.
Хочемо звернути Вашу увагу на те, що прес-служба Київського районного суду міста Одеси надала недостовірну інформацію Вашому порталу. Адже відомості про те, що «СтопКор» «систематично поширює недостовірну інформацію» стосовно пана Чванкіна і членів його родини та про існування рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 14.12.2018, де така поширена інформація проектом «СтопКор» визнана недостовірною», є неправдою.
По-перше, жодної судової тяганини між «СтопКором» та Сергієм Чванкіним не було, що нам підтверджують відкриті реєстри, зокрема і Єдиний державний реєстр судових рішень.
Ба більше, ми переглянули усі судові рішення, ухвалені 14 грудня 2018 року Овідіопольським райсудом Одеси, та з’ясували, що суддя Сергій Чванкін дійсно виступав у ролі позивача в одній зі справ, але позовні вимоги були скеровані до Андрія Третяка. Ця особа не має жодного відношення до проекту «Стоп корупції» і програми журналістських розслідувань «СтопКор».
Крім цього, пан Андрій Третяк невідомий нам взагалі.
По-друге, жодної неправдивої інформації про пана Чванкіна нашим проектом не було поширено.
Отже, на жаль, стаття від 29.06.2019 року за посиланням, в якій викладена думка прес-служби Київського районного суду міста Одеси, вводить в оману читача та доносить хибну думку про дії проекту «Стоп корупції».
Ми занепокоєні ситуацією з паном Чванкіним і цинічними нападами, що були скоєнні в Одесі стосовно наших журналістів.
У зв’язку з обставинами, які склалися останнім часом з переслідуванням ЗМІ в Україні та заподіянням тілесних ушкоджень і навіть смерті журналістам, редакція стурбована та боїться за життя і здоров’я своїх працівників.
Наголошуємо Вам як колегам, що діяльність ЗМІ є дуже важливою в нашій державі, адже дає можливість правдиво висвітлювати суспільно значущі питання, а це необхідна ознака існування демократичного суспільства.
Відповідно до статті 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки й слова, на вільне висловлення своїх поглядів і переконань.
Відповідно до статті 277 ЦКУ, спростування недостовірної інформації здійснюється наступним чином: фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації особою, яка поширила недостовірну інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
З огляду на вищевказане, редакція проекту «Стоп корупції» просить право на відповідь для висловлення своєї позиції та спростування недостовірної інформації, що оприлюднена 29.06.2019 року на сайті «Української правди» з назвою «У суді Одеси заперечують причетність судді до нападу на журналістів».
З повагою, головний редактор К.О. Веркалець
