Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи 16 березня на форумі Berlin Energy Transition Dialogue, передає кореспондент Укрінформу.
«Щоб досягти мети зменшення на 55% парникових викидів до кінця десятиліття, … до літа ми переглянемо все європейське енергетичне і кліматичне законодавство, щоб воно відповідало (цій меті - ред.)», - заявила фон дер Ляєн.
Вона перелічила деякі з кроків, які стоять на порядку денному. Зокрема, планується вдосконалити систему торгівлі викидами: розширити її на морський сектор і краще застосовувати в авіації; застосовувати для підвищення енергоефективності будівель і дорожнього транспорту. Також планується запропонувати засоби підвищення енергоефективності побутової техніки, від пилососів до смартфонів. Передбачається збільшити інвестиції в акумуляторну інфраструктуру та батарейні технології, щоб допомогти автоіндустрії швидше перейти до електромобільності. Наостанок, планується підняти «зелене фінансування» на новий рівень, зокрема збільшити на 350 млрд на рік інвестиції в енергетичну систему упродовж ближчих 10 років.
Особливо очільниця ЄК виокремила металургійну промисловість. Вона зазначила, що необхідно, щоб «компанії масово інвестували в дорогі екологічні технології, щоб зробити сталь «зеленою». «Зелена сталь», за підрахунками, коштує приблизно на 100 євро за тонну більше, ніж та, що виробляється традиційно. Для того, щоб не поставити під удар європейські зусилля, треба зупинити потрапляння на європейський ринок «дешевих товарів з-за кордону». Тому цього року в ЄС буде представлено захисний механізм Carbon border adjustment mechanism, який заборонить імпорт певних продуктів.
«Ми так багато вклали в скорочення викидів, що просто не можемо дозволити собі імпортувати викиди з-за кордону», - заявила фон дер Ляєн.
Такий підхід, на її переконання, буде стимулювати також іноземних виробників скорочувати викиди. Сталева промисловість, нагадала політик, відповідальна за 9% викидів на планеті.
Фон дер Ляєн вважає ідеальним виходом для металургійної промисловості, і не тільки для неї, перехід на водень як енергоносій. «Для металургійної промисловості водень є саме тою можливістю, яка дозволить рухатися шляхом сталого розвитку», - підкреслила єврочиновниця.
Вона нагадала, що торік ЄК вийшла з планом створення водневої екосистеми в Європі з чіткими цілями: річні обсяги вироблення відновлювального водню мають становити 1 млн т до 2024 року і 10 млн до 2030, до 2050 технології виробництва відновлювального водню мають бути запроваджені масово в економіці.
«Ми будемо інвестувати в чистий водень у небачених раніше обсягах. Це – ідеальний засіб для досягнення наших цілей кліматичної нейтральності. Це амбіційні, але реалістичні цілі», - заявила президент ЄК.
Водень вважається одним з найперспективніших енергоносіїв майбутнього. У 2020 році Європейський Союз назвав Україну одним із пріоритетних партнерів у реалізації своєї водневої стратегії.
Джерело: Укрінформ