Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал національного телерадіомовлення LRT.
Уточнюється, що за прийняття документа проголосували 103 члени Сейму, один був проти, троє утрималися. «80 років, які минули з моменту окупації і великих заслань, усе ж не стерли тих глибоких ран, що залишилися в суспільстві. Вони відчуваються і досі», - заявив міністр оборони, історик Арвідас Анушаускас, який представляв проєкт резолюції.
У документі йдеться, що необхідно вимагати відшкодування збитків від окупації з Російської Федерації як правонаступниці Радянського Союзу.
Сейм пропонує продовжити і заохочувати історичні розслідування злочинів тоталітарних режимів проти людяності і військових злочинів. На думку парламенту, вони забезпечуватимуть імунітет суспільства і держави до дезінформації, яку поширюють ворожі держави.
У резолюції також міститься заклик звільнити публічний простір у Литві від символів, що втілюють тоталітарні режими, зміцнювати громадянськість, патріотизм і волю до опору в дошкільному, формальному і неформальному навчанні.
Цими днями в Литві проходять заходи, присвячені 80-річчю сумних подій окупації двох тоталітарних режимів.
14 червня 1941 року о третій годині ранку радянські репресивні структури розпочали масове вивезення жителів Литви у віддалені північні території.
За даними Центру дослідження геноциду й опору жителів Литви, за ці декілька днів червня було завантажено у вагони для худоби та вивезено з Батьківщини близько 18 тис. жителів країни. 15 червня 1940 року СРСР окупував Литву. За роки окупації, до 1953 року, були заарештовані та вислані 280 тис. громадян Литви.
Подібні депортації цими ж днями проходили у Латвії, Естонії, Західній Україні, Західній Білорусі та Молдові.
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок президенти Латвії Егілс Левітс, Литви Гітанас Науседа, і Естонії Керсті Кальюлайд у спільному комюніке до 80-річчя радянської депортації заявили про тяжкі наслідки радянської окупації, а також про нинішні погрози з боку РФ.
Джерело: Укрінформ