26 квітня 1986 року в Україні на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався потужний вибух, в результаті якого був повністю зруйнований атомний реактор і дах будівлі, а радіоактивна хмара накрила частину території України, Росії, Білорусі та ряду країн Європи. Фахівці вважають, що сталося радіоактивне зараження території загальною площею 207,5 тисячі квадратних кілометрів.
Пожежу на на станції гасили до 5 ранку. Тоді пожежники ще не знали, з якою небезпекою зіткнулися. Практично всі вони померли від променевої хвороби за наступні кілька тижнів.
Спочатку факт аварії на ЧАЕС приховували. Тільки 28 квітня в СРСР опублікували першу офіційну заяву: на заході країни фіксували катастрофічний стрибок радіації, і заперечувати факт катастрофи було вже не можна, передає "Українські Новини".
У перші дні евакуювали всіх мешканців 10-кілометрової зони. Люди залишали свої будинки ще не знаючи, що виїжджають назавжди. Надалі відселили жителів 30-кілометрової зони, яку тепер називають Зоною відчуження.
Вже в кінці 1986 року над підірваним реактором почали споруджувати "саркофаг", який запобіг подальшому потраплянні радіоактивного палива в повітря. Але інші ректори станції працювали до 2000 року. За десятиліття старий проект "Укриття" поступово руйнувався, і в 2016 році над четвертим енергоблоком завершили будівництво нової конструкції.
Зараз в Чорнобильській зоні продовжують перебувати люди — це працівники АЕС, які приїжджають туди позмінно, і самосели — люди, які відмовилися їхати з рідних сіл.
Як повідомляли "Українські Новини", рік тому у річницю трагедії на ЧАЕС активісти провели флешмоб в Прип'яті: ненадовго місто ожило.