Як передає Укрінформ, про це в ефірі телеканалу "Дом" заявив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
За його словами, багато європейських політиків, наприклад, Марін Ле Пен у Франції, Маттео Сальвіні в Італії, обрали проросійський курс, будучи заангажованими Кремлем. Ус додав, що деякі європейські політики після завершення своїх кар'єр приходили на роботу в російські компанії, навівши у приклад ексканцлера Німеччини Герхарда Шредера на посаді голови ради директорів компанії "Роснефть".
"Це така собі прихована корупція, коли людям пропонуються посади на період після завершення їх політичних кар'єр в обмін на те, що в період політичних кар'єр вони будуть виразниками інтересів Росії в ЄС", — пояснив експерт.
Тим часом, на думку Уса, зараз ситуація стрімко змінюється, оскільки Росія ослабла, виснаживши накопичені ресурси під час пандемії COVID-19, коли під впливом економічної кризи опинився весь світ.
"І якщо ми подивимося статистику продажу золота, Росія багато в чому пережила 2020 рік завдяки тому, що продавала багато золота — у 5-6 разів більше, ніж у попередні періоди. Золото — це актив, який називається "остання барикада": якщо ви продаєте золото, це означає, що ви більше нічого не маєте", — уточнив експерт.
Він зазначив, що європейські інвестори отримали сигнал про те, що матеріальне благополуччя Росії "на межі катастрофи", що змінило ставлення до Кремля всередині Євросоюзу, який раніше орієнтувався на російський економічний потенціал як на якусь противагу США та Китаю.
"Якщо раніше з нею спілкувалися як із країною, яка мала економічну могутність, яку можна було сприймати як противагу США та Китаю, то усвідомлення, що економічно вона вже не настільки сильна, дає більше аргументів противникам Європи, й відповідно — зменшує аргументи прихильників Росії, які до цього говорили, що Росія багата і з нею треба дружити. Зараз вони розуміють, що не така вона й багата. Відповідно — треба міняти партнера", — наголосив Ус.
Як повідомлялося, за підсумками 2020 року зниження економіки Росії стало максимальним за 11 років. За даними Росстату, падіння ВВП склало 3,1%. Сильніше ВВП падав лише за підсумками 2009 року — на 7,8%.
Джерело: Укрінформ