Як повідомляє кореспондент Укрінформу, за проєкт змін до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку" (реєстр. № 5175) на позачерговому пленарному засіданні ВР проголосував 291 депутат.
Мета документа - збереження дієвого механізму правового регулювання експорту металобрухту і зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку задля першочергового забезпечення потреб вітчизняної обробної промисловості, формування умов відбудови об’єктів інфраструктури, приведення економіки у відповідність до новітніх екологічних вимог.
Адже обсяги металургійного виробництва в Україні торік скоротилися на 8,6% порівняно із 2019-м. Запобігти ще більшому падінню допомогли впроваджені у 2016 році “м’які” (через підвищення експортного мита з €10 до €58 за тонну) обмеження на вивезення металобрухту за кордон. “Тоді як кардинальна лібералізація експорту брухту свого часу призвела до зростання його поставок за кордон із 255,3 до 1212,6 тис. т., вже у 2019 році завдяки дії підвищеного вивізного мита експорт брухту, за даними Об’єднання підприємств “Укрметалургпром”, скоротився до 42,2 тис т, у січні-листопаді 2020-го - до 33 тис.т. Завдяки цьому українські металурги одержали сталий доступ до сировини. Якщо у 2015 році фізичні обсяги експорту заготовленого в Україні металобрухту становили 39,1% від обсягів його внутрішнього споживання, то вже у 2017-ому ця частка знизилася до 15,1%, а у 2019 році – до 1,4%”, - йдеться в Пояснювальній записці до законопроєкту.
Згідно з результатами моделювання авторів законопроєкту, збереження вивізного мита на брухт чорних металів на рівні 58 євро/т забезпечить: збереження 21,5 тис. робочих місць та створення 3,5 тис. нових робочих місць; подальший розвиток металургійної та суміжних галузей промисловості, що сприятиме додатковому зростанню національного ВВП на 0,03%; уникнення дефіцитну металобрухту на внутрішньому ринку; скорочення споживання енергоресурсів та викидів СО2; залучення додаткових інвестицій у металообробну галузь України, зокрема, технологічне переоснащення основних засобів металургійних підприємств, що особливо актуально в умовах розгортання Європейського зеленого курсу.
Джерело: Укрінформ