«З болем у серці, що з вами люди? Лебідка сиділа до останнього на гнізді, а крім неї в очереті ще були качки!» Саме з таким словами звернулася мешканка м. Городок на своїй сторінці у Facebook до людей. Неподалік її дому «нелюди» підпалили очерет, і вона на власні очі бачила, яку біль та шкоду несуть подібні дії. Це банальна людська недбалість, байдужість, необізнаність та нелюдське ставлення до всього живого, адже вогонь не щадить нікого. Під час випалювання сухої трави у ній горять гнізда та кладки яєць різних птахів. З випалених місць пернаті йдуть назавжди, а значить - і від нас, людей. Відлітають якомога далі й пташки, яким, через випалення їхньої здобичі, не вистачає їжі. А ми дивуємося, чому яблука та сливи поїли черви, а споконвічно українські калину та мальву знищила тля, чому вже нічого не можна виростити без обприскування хімікатами. Відповідь же лежить на згарищах нашої прекрасної Української землі.У сильній трав’яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у ній або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Одні згорають, інші задихаються від диму. Паліям, певно, важко уявити це жахіття, але для представників фауни пожежі в середовищі їхнього існування - справжнє пекло без будь-якої надії на порятунок.Також читаємо багато коментарів під постами з пожеж в екосистемах на наших офіційних районних сторінках у мережі Facebook, де люди з відвертою злістю описують свої думки, стосовно паліїв. Один із таких: «Неподалік нашого селища біля ставка з’явилися бобри. Щороку гніздяться лебеді. Водив дітей, показував. І тут знайшовся імбецил, якому цікаво як горить. Викликали пожежну, бо вітром гнало на село. Кілька метрів не дійшло до газозаправної станції. Ось як бахне газ, то може тоді почнуть чухатися. Тепер страшно дивитися на те згарище, діти питають за бобрів. Що їм пояснити?».Дійсно, що? Перед тим, як запалити траву чи очерет, подумайте, що Ви відповісте своїм дітям, на подібне запитання? ГУ ДСНС України у Хмельницькій області
