Група осіб, яка займається мародерством на території Новополтавського КХП, планувала організувати вибух для підриву основного виробничого приміщення заводу поруч зі стратегічним об'єктом – залізницею.
Щодня поруч із колишнім комбікормовим заводом курсують десятки пасажирських та вантажних потягів. Через загрозу безпеці стратегічного об'єкта активісти місцевого осередку "Стоп корупції" звернулися з відкритим листом до голови СБУ Василя Грицака. У документі представники проекту зазначили, що звертались до СБУ телефоном і отримали відповідь з дивними формулюваннями.
"В с. Новополтавка Новобузького району Миколаївської області розташований Новополтавський КХП, який містить елеватор та комбікормовий завод. Вже протягом не одного року завод не працює, оскільки підприємство є банкрутом. Елеватор перейшов у власність "Державної Продовольчо-Зернової Корпорації України" і на даний час з труднощами, але працює. Ось вже протягом трьох років на території комбікормового заводу відбуваються наступні речі:
Спочатку туди заїхала група невідомих осіб, котрі відкрито без страху, без жодного документа почали різати найцінніше обладнання заводу на металолом та вивозити фурами в невідомому напрямку. При особистому спілкуванні з деякими з цих осіб я дізнався, що вони є жителями Криму та мають російське громадянство. У мене до Вас питання, шановний Голово СБУ: як ті люди туди потрапили, хто їх пустив на територію України, куди дивилися ваші підлеглі?
Вищевказані особи пробули там недовго. Десь через три місяці, коли було вирізано і вивезено найцінніше обладнання, вони зникли в невідомому напрямку і донині на території заводу не з'являлись.
На початку 2017 року на території заводу з'являється інша група невідомих осіб, котрі привозять з собою спецтехніку і починають проводити демонтаж всіх приміщень, що є на території заводу з метою вилучення з-під завалів металолому та його транспортування в невідомому напрямку. Представлятись дані особи відмовляються, документи не надають, на контакт із ЗМІ не йдуть.
В серпні 2017 року громаду с. Новополтавка сколихнула звістка про те, що особи, котрі орудують на заводі, проводять роботи з підготовки до закладання вибухівки для підриву основного виробничого приміщення заводу, яке знаходиться в безпосередній близькості до стратегічного об'єкта – залізниці, де щодня курсують десятки пасажирських та вантажних потягів.
16 та 20 серпня 2017 року мною як журналістом за допомогою засобів телефонного зв'язку були надані повідомлення, котрі прийняв оперативний черговий ГУ СБУ в Миколаївській області, про те, що на території заводу проводяться демонтажні роботи й планується використання вибухових речовин.
На місце події приїздили працівники СБУ, працівники Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, котрі мене опитали як заявника.
Після того, як пройшов деякий час і відповіді про результати розгляду моїх звернень я не отримав, я звернувся з журналістським запитом до ГУ СБУ в Миколаївській області(копія додається).
Після того, як я отримав відповідь (копія додається) на свій запит, в мене до Вас, Василю Сергійовичу виникли запитання. Навіщо в Україні є Служба Безпеки й чим вона займається? З яких пір телефони чергових частин СБУ стали телефонами довіри та звернення, які на них надходять, не підлягають реєстрації та розгляду? Якось все файно виглядає! Чи не так, Василю Сергійовичу? Чому у відповіді, яку надали мені в ГУ СБУ в Миколаївській області за підписом т.в.о. начальника Управління О.Усикова, присутні два формулювання?
Вони пишуть, що звернення не підлягають реєстрації та розгляду, а на абзац вище вказують, що я 16 та 20 серпня 2017 року звертався до чергового Управління СБУ та ще й вказують причину моїх звернень!Як це розуміти, шановний пане Грицак? Чому ж тоді на місце події приїздили працівники СБУ та поліції, якщо мої звернення не реєструвались? З яких пір СБУ не займається вибухівкою, тим більше, тими випадками, котрі стосуються безпеки на стратегічних об'єктах? Тобто виходить так: я знайду закладену вибухівку, звертаюсь до СБУ, а мені відповідь: "Ну то й що, нехай вибухає, то не наша компетенція і підслідність!" Сподіваюсь на Вашу реакцію стосовно вищевикладених подій", – зазначив у відкритому листі місцевий активіст та журналіст Ярослав Леміш.
