Працівники правоохоронних органів брали активну участь в обороні Одеси, а про участь курсантів Одеської школи міліції в обороні міста в 1941 році зовсім не згадується в історичній літературі. І виною тут є не погана робота дослідників, а досить об'єктивні чинники. Війна вогняним смерчем пройшлася по містах нашої батьківщини, і всі документи, що стосуються участі працівників навчального закладу в обороні міста, безслідно зникли.
Та завдяки пошукам небайдужих знайдені спогади, фотографії і деякі документи учасників тих подій, за допомогою яких була складена загальна картина з літа по осінь 1941 року.
22 червня особовий склад Одеської школи міліції знаходився під Харковом біля села Безлюдівка. Там проводилися щорічні літні табірні збори, де курсанти вивчали військові дисципліни, відпрацьовували тактичні навички і проводили практичні стрільби. Коли надійшов наказ про евакуацію всіх шкіл до Узбецької РСР, всі виконали його, а одесити звернулися до Києва з проханням залишитися для оборони свого міста. Дозвіл було отримано. Після повернення в Одесу, школа була переведена на казармений стан і здійснила достроково випуск курсантів другого курсу. Сім'ї командно-викладацького складу відправили в тил, а курсанти і офіцери приступили до виконання обов'язків з охорони громадського порядку в місті.
Ще з 26 червня в Одеському гарнізоні було введено військовий стан. Функції школи змінилися - вона була залучена як бойова одиниця для вирішення питань по забезпеченню громадського порядку під час нальоту ворожих літаків, для затримання дезертирів, для безпосередньої боротьби зі шпигунами, з розкрадачами, спекулянтами і мародерами. Як свідчить довідка начальника Управління міліції Одеської області Кузьменка, за період з 22 червня по 15 жовтня 1941 року працівниками одеської міліції, в тому числі і курсантами, в місті було затримано 1275 дезертирів, 3137 таких, що уникали мобілізації, 36 підозрюваних у шпигунстві та 218 - у незаконній агітації, 78 за мародерство, 419 за спекуляцію, 116 за крадіжки та 82 за інші злочини.
Але фронт наближався стрімко. Першими безпосередню участь у знищенні ворога взяли слухачі курсів перепідготовки. Командиром цього підрозділу був призначений заступник начальника курсів А.А. Барановський. У кінці липня, після евакуації слідчого ізолятора, його автомобілі були передані школі і використовувалися аж до визволення Одеси. Це перетворило школу в добре озброєну і мобільну бойову одиницю. В Одесу стали прибувати працівники внутрішніх справ, які відступали з окупованих областей України і Молдови. Серед них було чимало колишніх курсантів Одеської школи міліції. І виникла необхідність формування з них окремої бойової одиниці для безпосередньої участі в боях.
З ініціативи керівництва школи із представників внутрішніх справ створюється Загін особливого призначення Одеського оборонного району. 26 серпня 1941 року в наказі військ Приморської армії зазначалося: "Сформувати загін військ особливого призначення в кількості 1200 чоловік, зарахувати на всі види забезпечення, крім грошового". До складу загону увійшли співробітники міліції Одеської і Ізмаїльської області і дві роти Одеського конвойного полку.
Подальша хроніка цього героїчного підрозділу залишається фактично невідомою. Не залишилося журналу бойових дій загону і вже немає в живих жодного з учасників тих боїв. Згідно з тими документами, які зібрані в музеї Головного управління Національної поліції в Одеській області, в музеї Одеського університету внутрішніх справ, особисто істориком О.В. Бабичем, складається наступна картина. На початку героїчної оборони загін став тактичним резервом командування Приморської армії. З урахуванням того, що він мав достатню кількість автомобілів, його мобільність дозволяла перекидати конкретну кількість бійців для вирішення локальних бойових завдань. Загін перекидали на складні ділянки фронту в найбільш критичні моменти. Вони захищали Одесу під Дофінівкою, Лузанівкою, Татаркою, Дачним, в районі с. Протопопівка-Августівка і під Дальником.
Відкритим залишається питання кількості втрат Загону. За 73 дні оборони Одеси, ймовірно, загинули, було поранено і зникло безвісти 496 бійців. Безумовно, всі вони, до кінця захищали свій край, залишившись вірними народу, присязі та Батьківщині.
Відділ комунікації поліції Одеської області
(За матеріалами Народного музею одеської поліції)