Лізинг від ДІУ: невигідний державі проект. Чи таки комусь вигідний?
В Україні існує Державна іпотечна установа (ДІУ), статут якої зобов’язує допомагати громадянам у вирішенні їхнього житлового питання. Існує вона непомітно, мало хто про неї знає. Та установа має цікавий механізм: надання житла у лізинг. За нескладними розрахунками, він вкрай невигідний державі. Чому ж заснована державою структура діє всупереч державному ж інтересу?
На житло в лізинг можуть претендувати працівники Національної поліції і рядового та начальницького складу Держслужби з надзвичайних ситуацій. Лізингодавцем за цією програмою є ДІУ.
Схема така: ДІУ за державні кошти купує квартиру у власність держави. Далі житло передається в лізинг, тобто у тимчасове користування зазначеним категоріям громадян. Держава щедра: учасники програми можуть претендувати на компенсацію частини лізингових платежів. Якщо людина прослужила від 5 до 10 років, розмір компенсації складе 10%, 10-15 років – компенсують 20%. Якщо ж претендент на лізингове житло прослужив понад 15 років – йому компенсують 30 відсотків платежу за лізингом. Також якщо одержувач лізингу має дітей до 18 років, то на кожну дитину додаються ще п’ять відсотків компенсації, загалом не більше 10%. Та є «але»: якщо отримувач лізингу звільняється зі служби, то компенсувати йому частину лізингового платежу припиняють.
З бонусів це все. Натомість передбачено сплату винагороди Державній іпотечній установі як лізингодавцю. Її розмір становить 3,8% річних. Якщо ж людині після звільнення припинять компенсувати частину лізингових платежів, то винагорода ДІУ зросте вже до 15,3% на рік. Що й казати, дорого ця програма обходиться людям, особливо тим, хто не служить.
Гірша ситуація з економічною вигодою лізингу від ДІУ для держави Україна, яка точно не настільки багата, щоб дозволяти собі запросто розкидатися грошима. Розберемо стандартний приклад: договір з родиною на максимально можливі 20 років. Винагорода ДІУ складе 3,8% річних. Припустимо, в сім’ї виховується двоє дітей, які народилися на четвертому році користування лізингом і досягнуть повноліття після завершення лізингу. Квартира отримана в лізинг тоді, коли вислуга поліцейського чи вогнеборця склала 5 років (середній розмір компенсації розрахуємо як 28% від лізингового платежу за 20 років користування кредитом).
Якщо держава придбала для такої сім’ї квартиру площею 52,5 кв. м (максимально можлива площа на момент отримання кредиту родиною з двох осіб, де немає дітей) у Києві, вартістю в 1,350 млн грн, то держава спочатку витратить гроші на купівлю цих житлових метрів (не враховуватимемо платежі, пов’язані з укладенням договору купівлі-продажу). А потім з казни доведеться ще платити компенсацію частини лізингових платежів і винагороди лізингодавця: загалом у нашому прикладі це до 680 тисяч.
На виході отримуємо дивний факт: купивши квартиру, держава витратить на її використання за програмою лізингу кошти, яких вистачило б для купівлі... півтора квартир. Де тут логіка? Чи не простіше в такому разі просто придбати квартири і роздати їх людям безкоштовно?
Наостанок – ключове питання: якщо лізингова програма від ДІУ економічно невигідна для держбюджету, але все ж вона існує, – то, можливо, вона таки вигідна, але лише певним особам?..