Прокурори спеціалізованого підрозділу з протидії катуванням Офісу Генерального прокурора провели зустріч із обговорення проекту уніфікованого стандарту медичної документації, яка має забезпечити належну фіксацію у медзакладах тілесних ушкоджень, у тому числі тих, що можуть бути ознаками неналежного поводження з боку правоохоронців.
Запропонований проект медичної форми містить зображення контуру людського тіла з описом можливих тілесних ушкоджень. Відповідно лікар при огляді постраждалого фіксуватиме їх вид, кількість та місце розташування, а також скарги та результати діагностичних досліджень. До медичної форми додаватиметься детальна інструкція з порядком її заповнення.
Документ розроблений за рішенням координаційної наради правоохоронних органів з протидії катуванням, що відбулася під головуванням Генерального прокурора Ірини Венедіктової.
Участь у створенні проекту брали судово-медичні експерти. В основі –кращі міжнародні стандарти у цій сфері, зокрема закріплені у Стамбульському протоколі - посібнику з ефективного документування та розслідування катувань, розробленому під егідою Верховного Комісара ООН з прав людини.
Нинішня практика визначення медиками тілесних ушкоджень кримінального характеру є недостатньо ефективною, адже лікарі фактично не мають зручних форм медичної документації, де вони мають відображати такі ушкодження за єдиним стандартом. Це часто призводить до неналежного опису таких ушкоджень та, як наслідок, до втрати важливої для подальшого розслідування інформації. Актуальною ця проблема є й у випадках розслідування фактів катувань та інших проявів насильства з боку правоохоронців.
Прокурори обговорили стандарти фіксації тілесних ушкоджень з представниками ДБР, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я та Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України. Наступний етап – консультації з правозахисниками та експертами. Після опрацювання коментарів та зауважень проект форми та порядку фіксації буде направлений до Міністерства охорони здоров’я для їх подальшого закріплення у вигляді медичної документації і обов’язкового застосування.