Іван Гаврилюк

Коротка біографія

Український військовий діяч, генерал-лейтенант, колишній перший заступник міністра оборони України. 3 листопада 2026 року призначений генеральним директором АТ «Українська оборонна промисловість» («Укроборонпром») за результатами відкритого конкурсу.

Народився 19 квітня 1971 року в селищі Іванопіль Житомирської області.

Військову службу розпочав у 1988 році. Має багаторічний досвід роботи у Збройних силах України, зокрема у сферах логістики, тилового забезпечення, військового управління та організації оборонних закупівель.

Освіта

У 1992 році закінчив Сумське вище артилерійське командне училище.

У 2004 році завершив навчання в Національній академії оборони України, де здобув військову освіту оперативно-тактичного рівня.

У 2018 році закінчив Національний університет оборони України, пройшовши підготовку оперативно-стратегічного рівня.

КАР'ЄРА

Військову кар'єру Іван Гаврилюк розпочав у 1988 році. Пройшов шлях від командира взводу до керівних посад у Генеральному штабі Збройних сил України.

У різні роки обіймав командні та штабні посади в ракетних військах і артилерії, працював у структурах тилового забезпечення.

У 2014–2018 роках обіймав керівні посади в органах військового управління, пов'язаних із тиловим забезпеченням Збройних сил.

Згодом очолював Головне управління логістики ЗСУ та працював заступником начальника Генерального штабу.

3 березня 2020 року звільнився з військової служби в запас. Після цього був радником командувача Сил логістики Збройних сил України.

24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росії, його знову призвали на військову службу. Гаврилюк очолив управління зв'язку та інформаційних систем штабу Командування Сил логістики ЗСУ.

5 жовтня 2023 року призначений заступником міністра оборони України Рустема Умєрова.

17 травня 2024 року став першим заступником міністра оборони. На посаді займався питаннями військової логістики, забезпечення ЗСУ та оборонних закупівель.

У жовтні 2024 року його включили до складу Ставки Верховного Головнокомандувача.

18 квітня 2025 року Кабінет Міністрів звільнив Гаврилюка з посади першого заступника міністра оборони за його заявою.

5 лютого 2026 року повернувся до керівництва Міноборони на посаду заступника міністра. Відповідне рішення закріплене розпорядженням Кабінету Міністрів №104-р.

20 травня 2026 року його знову звільнили з посади заступника міністра оборони. Про кадрове рішення повідомляло hromadske.

У червні 2026 року Гаврилюк став радником першого віцепрем'єр-міністра Дениса Шмигаля з питань оборонно-промислового комплексу на громадських засадах. Про це повідомляв Інтерфакс-Україна.

У вересні 2026 року тимчасово виконував обов'язки генерального директора «Укроборонпрому». Його статус підтверджує розпорядження Кабміну №918-р від 17 вересня 2026 року.

3 листопада 2026 року наглядова рада АТ «Українська оборонна промисловість» за результатами відкритого конкурсу призначила Івана Гаврилюка генеральним директором компанії.

Пошуком та попереднім оцінюванням кандидатів займалося українське представництво міжнародної компанії Amrop Partnership.

ЗГАДКИ В МЕДІА

Квітень 2025 року – відставка на тлі суперечок щодо оборонних закупівель.

У квітні 2025 року стало відомо про рішення Івана Гаврилюка залишити посаду першого заступника міністра оборони. Як повідомляло Суспільне, джерело видання в Міноборони пов'язувало його відставку з ініціативою передати 78 млрд грн від Агенції оборонних закупівель на закупівлю боєприпасів для Державної прикордонної служби із залученням польської компанії PHU Lechmar Sp. z o.o.

За словами співрозмовника журналістів, ця ініціатива спричинила репутаційні ризики для тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Водночас офіційною підставою звільнення Гаврилюка була його заява за власним бажанням.

Травень 2025 року – виключення зі складу Ставки Верховного Головнокомандувача.

13 травня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ №304/2025, яким вивів Івана Гаврилюка зі складу Ставки Верховного Головнокомандувача. Про це повідомляла «Українська правда».

Травень 2026 року – заяви про міжнародне оборонне співробітництво.

7 травня 2026 року Гаврилюк на зустрічі з представниками уряду Німеччини та німецьких оборонних компаній заявив про намір України розвивати спільне виробництво озброєння, локалізацію технологій та міжнародні оборонні проєкти.

За повідомленням державного порталу «Зброя», серед пріоритетів він назвав протиповітряну оборону, безпілотні системи, космічні технології та співпрацю з країнами НАТО.

Червень 2026 року – публічні заяви про конфлікт із Рустемом Умєровим.

8 червня 2026 року під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії Гаврилюк розповів про обставини своєї відставки у квітні 2025 року.

За його словами, на нараді 2 квітня 2025 року тодішній міністр оборони Рустем Умєров повідомив присутнім про чутки щодо нібито причетності Гаврилюка та полковника Буселя до розкрадання коштів під час закупівель озброєння.

Гаврилюк заявив, що саме цей епізод став основною причиною його рішення звільнитися. Він також визнав, що між ним та Умєровим існували напружені відносини й недовіра.

Подробиці виступу оприлюднило hromadske.

Ці твердження є викладом позиції самого Гаврилюка. Публічного судового рішення, яке встановлювало б його винуватість у корупційних правопорушеннях за описаних обставин, не виявлено.

Червень 2026 року – критика через перерахування бюджетних коштів.

Після призначення Гаврилюка радником Дениса Шмигаля журналіст Юрій Ніколов знову порушив питання перерахування коштів із бюджету Міноборони до Державної прикордонної служби.

Як писав «Інформатор» 11 червня 2026 року, журналіст критикував механізм закупівлі боєприпасів через інше державне відомство та згадував суму 160 млрд грн.

Це публічна критика управлінських рішень. Вона сама собою не підтверджує незаконного привласнення коштів. Також не слід ототожнювати згадані в різних публікаціях суми 78 млрд і 160 млрд грн без окремої перевірки документів та періодів фінансування.

Жовтень 2026 року – участь у реформуванні «Укроборонпрому».

12 жовтня 2026 року Денис Шмигаль повідомив про плани перетворення «Укроборонпрому» на холдингову компанію, яка має об'єднати державні оборонні активи.

На зустрічі з наглядовою радою підприємства був присутній Іван Гаврилюк, який тоді виконував обов'язки генерального директора.

За інформацією Інтерфакс-Україна, серед запланованих змін – формування повноцінного правління, оновлення структури компанії та вдосконалення управління виробничими підприємствами.

СТАТКИ

Іван Гаврилюк як колишній заступник і перший заступник міністра оборони належав до посадовців, на яких поширюються вимоги антикорупційного законодавства щодо декларування майна та доходів.

Інформацію про декларації посадовців можна перевірити в Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК.

Станом на 3 листопада 2026 року не вдалося достовірно ідентифікувати у відкритих результатах актуальну декларацію саме Івана Юрійовича Гаврилюка за 2025 рік.

Відповідно, підтверджених відомостей про його заробітну плату за останній звітний період, нерухомість, автомобілі, грошові активи та майно членів родини для цього досьє немає.

У відкритих базах трапляються декларації інших осіб із прізвищем Гаврилюк, однак без збігу повного імені, посади та інших ідентифікаційних даних використовувати їх як джерело інформації про статки генерал-лейтенанта некоректно.

РОДИНА

У наданих біографічних відомостях дружиною Івана Гаврилюка названа Наталя Віталіївна Гаврилюк.

Однак незалежного підтвердження цих даних в офіційній декларації або іншому документі, який однозначно стосується генерал-лейтенанта, наразі немає.