Леонардо да Вінчі

Коротка біографія

Італійський художник (живописець, скульптор, архітектор) та вчений (анатом, натураліст), винахідник, письменник, музикант. Один із найбільших представників мистецтва Високого Відродження, яскравий приклад «універсальної людини» (лат. homo universalis).

Вік: 67 років (1452-1619).

Освіта

Леонардо да Вінчі отримав різноманітну освіту, яка поєднувала домашнє навчання і професійну підготовку. Його рання освіта охоплювала базові дисципліни, такі як читання, письмо та арифметика, а також елементарну латинь. Крім того, він вивчав музику та спів, що стало основою його глибокого естетичного розвитку.

У 14–15 років Леонардо вступив до майстерні Андреа дель Верроккьо у Флоренції, одному з найбільших центрів ренесансного мистецтва. Тут він отримав ґрунтовну підготовку в різних сферах. Вивчав основи живопису, скульптури та ювелірного мистецтва, а також опановував роботу з металами, гіпсом і шкірою. Водночас він здобував технічні знання, зокрема у галузях математики, геометрії та механіки. Окремим етапом його навчання була анатомія, яку Леонардо вивчав через розтини тіл, а також хімія, літво та деревообробка.

У 1472 році, у віці 20 років, Леонардо отримав звання майстра Гільдії Святого Луки — професійної організації художників Флоренції, що дозволило йому відкрити власну майстерню. Однак він продовжував співпрацювати з Верроккьо, що значно вплинуло на його подальший розвиток.

Після завершення формальної освіти Леонардо активно займався самостійним навчанням і науковими дослідженнями. Він вивчав природознавство, фізику та інженерію, проводив експерименти з аеродинаміки, анатомії, що стали основою для його численних винаходів. Окрім того, Леонардо залишався амбідекстром, що вплинуло на його творчий процес і здатність до оволодіння різними ремеслами.

Леонардо народився в родині заможного нотаріуса, проте його мати була селянкою. Він провів лише кілька перших років з матір'ю, після чого батько забрав його до себе після одруження з багатою жінкою. Його раннє життя було певною мірою марковане відсутністю материнської опіки, що, як вважають, могло вплинути на його творчість та стосунки з жінками. Його ім'я «Да Вінчі» означає «із Вінчі», оскільки він не мав сучасного прізвища.

Початок творчого шляху

З раннього віку Леонардо виявляв неабиякий інтерес до мистецтва. У 15 років він потрапив до майстерні відомого художника і скульптора Андреа Верроккіо, де здобув професійні навички, що стали основою його майбутньої кар'єри. Його роботи в майстерні Верроккіо вже на той час вражали своїм технічним досконалостям та художнім чуттям.

Мистецтво та творчість

Да Вінчі створив чимало знаменитих картин, серед яких "Таємна вечеря" та "Мона Ліза", які стали класикою світового живопису. Його мистецька спадщина вражає завдяки глибокому психологізму та інноваційним методам. Однак художник не завершив усі свої роботи, наприклад, величезний вівтарний образ "Поклоніння Волхвів", замовлений монастирем Сан Донато а Сісто, залишився незавершеним.

Наукові відкриття та винаходи

Залишаючи по собі не тільки картини, Леонардо да Вінчі здійснив низку важливих наукових відкриттів. Він неодноразово проводив розтину трупів, вивчаючи будову м’язів і нервової системи, що стало важливим внеском у розвиток анатомії. Крім того, він здійснив безліч інженерних винаходів, серед яких ранні ескізи парашуту, літака, танка та підводного човна. Однак багато його винаходів так і не були реалізовані при його житті.

Відношення до науки та інженерії

Леонардо да Вінчі вважав себе більше вченим і інженером, аніж художником. Він прагнув поєднати мистецтво та науку, часто використовувавши наукові методи для створення своїх творів. Його малюнки, що зображають механічні пристрої, будувалися на ретельному вивченні фізичних законів. Водночас Леонардо був першим художником, який серйозно застосував принципи анатомії для створення людських фігур у живописі.

Особисте життя та останні роки

Леонардо був дуже закритою особистістю, і більшість аспектів його особистого життя залишаються загадкою. У 1516 році він переїхав до Франції, де працював на придворі французького короля Франциска I. У цей період, через хворобу, він вже не міг малювати, але продовжував працювати над інженерними проектами. Помер Леонардо 2 травня 1519 року в Амбуазі, Франція, у віці 67 років, залишивши по собі безцінну спадщину у вигляді своїх картин, записів та наукових прац.

Відкриття та досягнення

Леонардо не тільки захоплювався живописом, а й зробив численні наукові відкриття. Серед них - розкриття того, що Місяць відбиває сонячне світло, а також пояснення блакитного кольору неба. У його працях також можна знайти перші начерки для створення механізмів, що стали основою для сучасних технологій.