Майкл Джексон (Michael Joseph Jackson)

Коротка біографія

Танцюрист, кіноактор, автор пісень, який досяг міжнародної популярності у 12-річному віці як соліст дитячого гурту «The Jackson 5» («П'ятірки Джексонів»), а згодом став одним із комерційно найуспішніших сольних артистів в історії. Володар численних премій та нагород; вважається «королем попмузики».

Найбільшим визнанням користуються три альбоми, записані під керівництвом продюсера Квінсі Джонса, — «Off the Wall» (1979), «Thriller» (1982) і «Bad» (1987). «Thriller» був занесений у Книгу рекордів Гіннесса як диск, що був розпроданий найбільшим накладом за всю історію музики (108 млн примірників, станом на 2010 рік).

В активі Джексона тринадцять премій «Ґреммі», стільки ж разів він підіймався зі своїми піснями на перший щабель американських чартів продажів. Двічі його ім'я занесене до Зали слави рок-н-ролу — як учасника «П'ятірки Джексонів» (1997) і як сольного виконавця (2001).

Вік: 50 років (1958 -2009)

Освіта

Майкл Джексон не мав формальної освіти, як у звичайних школах, оскільки почав виступати вже з дитинства. Він ріс у багатодітній родині, де батько заохочував його та братів до репетицій і музичних тренувань. Власне, весь його час у дитинстві був присвячений музиці. Майкл здобув більшу частину своєї освіти вдома або під наглядом репетиторів під час гастролей та запису музики. Він вивчав музичну теорію й постійно вдосконалював навички вокалу, хореографії та сценічного мистецтва. Майкл також захоплювався вивченням шоубізнесу та маркетингу, що допомогло йому згодом стати не просто артистом, а справжнім брендом.

Кар'єра: 

Майкл Джексон почав свою кар'єру в дуже ранньому віці, виступаючи разом зі своїми братами у складі гурту The Jackson 5. Його батько, Джо Джексон, організував колектив і активно займався кар’єрою синів. Гурт швидко здобув популярність завдяки запальним пісням і незвичайному вокалу маленького Майкла.

 З  піснями "I Want You Back," "ABC," "The Love You Save" та "I'll Be There", Майкл та його брати стали популярними на національному рівні. З дитинства Майкл був зіркою — з потужним голосом і винятковою сценічною харизмою.

Сольна кар’єра Майкла почалася ще коли він був у складі The Jackson 5. Його перші альбоми, такі як Got to Be There і Ben, принесли йому популярність як сольного виконавця. Проте справжній прорив настав пізніше, коли Майкл почав співпрацю з легендарним продюсером Квінсі Джонсом.

Off the Wall (1979): Перший сольний альбом Майкла, що справді прогримів. Цей альбом мав відмінний від його дитячих пісень стиль і приніс такі хіти, як "Don't Stop 'Til You Get Enough" та "Rock with You". Цей альбом став платиновим і показав, що Майкл готовий стати суперзіркою.

1982 рік став вирішальним у кар’єрі Джексона — саме тоді вийшов альбом Thriller, що змінив музику назавжди. Thriller не лише став найпродаванішим альбомом усіх часів, але й закріпив за Джексоном статус «Короля поп-музики».

Відео на титульний трек стало революційним завдяки кінематографічному стилю, довжині та постановці. Це відео заклало основи для музичних відео як мистецької форми. Майкл також показав легендарний «зомбі-танець», який і досі залишається культовим.

 Альбом отримав вісім премій Греммі, що було безпрецедентним на той час. Пісні "Beat It," "Billie Jean" та "Thriller" стали світовими хітами.

 На виступі під час святкування 25-ї річниці Motown Майкл вперше виконав свій фірмовий рух, «місячну ходу». Цей танцювальний крок став символом Джексона і моментально увійшов до історії.

У 1987 році Майкл випустив альбом Bad, який хоч і не перевершив Thriller за комерційним успіхом, але все ж був дуже популярним. Він мав п'ять хітів номер один, зокрема "Bad," "Smooth Criminal" та "Man in the Mirror", і знову продемонстрував його талант та унікальний стиль.

Dangerous (1991): Цей альбом ознаменував перехід до нового стилю, де Майкл змішав поп із нью-джеком та хіп-хопом. Він включав такі хіти, як "Black or White" та "Remember the Time", та був добре прийнятий публікою.

1993 року почали з'являтися перші звинувачення у сексуальних домаганнях щодо неповнолітніх, що стали великим ударом для його репутації. Хоча його справу було вирішено позасудовим способом, а звинувачення не доведені, це дуже вплинуло на кар’єру і психологічний стан Майкла.

HIStory (1995): попри скандали, він випустив альбом, що був наполовину збіркою найкращих пісень, а наполовину новими записами. Альбом мав більш темну тональність і містив політичні послання, такі як у піснях "They Don’t Care About Us" і "Earth Song".

 Наприкінці 90-х і в 2000-х Майкл пережив фінансові складнощі, що призвели до боргів. Він також мав проблеми зі здоров’ям, через що його публічні виступи стали дуже рідкісними.

У 2009 році Майкл готувався до великого повернення на сцену зі світовим туром This Is It. Це мало стати однією з наймасштабніших подій у музиці, але він несподівано помер у червні 2009 року, що стало величезним шоком для всього світу. Його смерть стала завершенням цілої епохи в попмузиці.

Скандали:

У 1993 році 13-річний хлопець, Джордан Чендлер, висунув перше серйозне звинувачення проти Джексона, звинувативши його в сексуальних домаганнях. Ця справа стала початком багаторічної медійної та судової боротьби.

Джексон запросив Чендлера та його родину на свою ферму Neverland, де, за твердженнями позивача, і сталося зловживання. Після цього батько хлопця подав цивільний позов на Майкла. Родина Чендлера вимагала компенсацію.

Після місяців розслідувань і допитів обидві сторони дійшли до позасудового врегулювання — Майкл Джексон виплатив сім'ї Чендлерів приблизно 20 мільйонів доларів за залагодження справи без визнання провини. Це рішення викликало багато критики, зокрема з боку фанатів, які вважали, що виплата стала підтвердженням винуватості, а також з боку тих, хто бачив у цьому спосіб уникнути тривалого публічного судового розгляду.

Хоча в правовому плані справа була закрита, звинувачення залишили тінь на репутації Джексона. Згодом Майкл заявив, що врегулювання було кроком для захисту його приватного життя, але це не переконало всіх. 

У 2003 році проти Джексона було висунуте нове звинувачення в сексуальних домаганнях. Хлопчик на ім’я Ґевін Арвізо, якого Майкл раніше підтримував фінансово під час лікування від раку, заявив, що став жертвою домагань у маєтку Neverland.

У тому ж році британський журналіст Мартін Башир випустив документальний фільм, де Джексон відкрито говорив про свою прив'язаність до дітей, а також сказав, що дозволяє їм залишатися в його маєтку. Це зізнання спричинило шок і призвело до більшого суспільного осуду.

 Прокурор висунув проти Джексона обвинувачення, і розпочався судовий процес, який тривав п’ять місяців. Судові розгляди були надзвичайно медійними, а адвокат Джексона, Том Мезеро, будував захист на запереченні всіх звинувачень і дискредитації сторони обвинувачення. Свідками захисту виступили знаменитості та колишні знайомі Джексона.

 2005 році Джексон був виправданий за всіма звинуваченнями, однак процес серйозно підірвав його здоров'я та фінансовий стан. Після цього Джексон уникав публічності й практично припинив вести активну музичну кар'єру.

 Судовий процес став серйозним ударом по його психічному здоров'ю. Після цього скандалу він почав приймати сильні знеболювальні, що згодом призвело до його залежності від ліків.

Зміни у зовнішності Джексона привертали увагу ще з 80-х років, коли його шкіра стала світлішати, а риси обличчя значно змінювалися. Суспільство багато років обговорювало його рішення щодо операцій та різкі зміни в образі.

 Джексон стверджував, що мав рідкісне захворювання шкіри — вітиліго, яке спричинило втрату пігментації. Це хвороба змушувала його наносити білий грим для рівномірного кольору шкіри, проте дехто ставив це під сумнів, вважаючи, що він просто хотів виглядати більш європеоїдно.

Він переніс кілька операцій на носі, а також змінював контур обличчя та підборіддя. Ці операції стали приводом для пліток і викликали суспільний інтерес до його фізичного та психічного здоров'я.

У 2000-х роках Джексон зіткнувся з серйозними фінансовими труднощами. Його розкішний спосіб життя та численні судові справи призвели до значних боргів, і він був змушений продати частину своїх активів.

У 2008 році, через значні фінансові труднощі, Джексон вирішив виставити на продаж свій маєток Neverland, що символізувало його занепад. Ця подія була трагічною для фанатів, оскільки Neverland асоціювався з творчою сутністю Майкла.

Майкл володів правами на частину пісень, зокрема великий каталог музики The Beatles. Однак через борги йому довелося поступово продавати ці активи, щоб уникнути повного банкрутства.

25 червня 2009 року Майкл Джексон раптово помер у віці 50 років. Причиною смерті стала гостра інтоксикація пропофолом та іншими сильними ліками, які Джексон приймав як снодійне під наглядом свого особистого лікаря Конрада Мюррея.

Після смерті Джексона було проведено розслідування, яке виявило, що лікар надав пацієнту надмірну дозу ліків і не контролював їхній вплив на здоров'я Майкла. Мюррея визнали винним у ненавмисному вбивстві та засудили до чотирьох років ув’язнення.

Після смерті короля попмузики з'явилися численні конспірологічні теорії, зокрема версії, що Джексона вбили через його знання про інсайдерські справи шоубізнесу або через боргові зобов'язання. Ці версії привернули увагу прихильників, однак офіційна версія смерті залишилася незмінною.

У 2019 році вийшов документальний фільм "Leaving Neverland", де Вейд Робсон і Джеймс Сейфчак знову звинуватили Майкла Джексона в сексуальних домаганнях, стверджуючи, що він зловживав довірою та користувався своїм становищем для психологічного контролю.

Дохід:

За свою кар'єру Майкл заробив сотні мільйонів доларів, але на момент смерті у нього були значні борги через розкішний спосіб життя та численні судові позови. Водночас його спадок залишається одним із найприбутковіших, навіть після його смерті. Щорічно доходи від прав на музику та бренд Джексона становлять десятки мільйонів доларів, що робить його спадкоємців одними з найбагатших у світі.

Особисті стосунки:

Майкл був двічі одружений: з Лізою Марією Преслі (дочкою Елвіса Преслі) та Деббі Роу. У нього троє дітей: Принц, Періс та Принц Майкл ІІ (також відомий як Бланкет).