Макрон Емманюель

Коротка біографія

Французький державний та політичний діяч. Чинний президент Франції, верховний головнокомандувач Збройних сил Франції та князь-співправитель Андорри з 14 травня 2017 року.

Міністр економіки, промисловості та цифрових справ Франції (26 серпня 2014 - 30 серпня 2016). Заступник генерального секретаря президента Франції (15 травня 2012 - 15 липня 2014 року).

Засновник та голова партії «Вперед, Республіка!» (2016-2017).

Наприкінці грудня 2019 року британська газета Financial Times включила Макрона до опублікованого нею списку з 50 осіб, які «визначили вигляд десятиліття».

Вік: 47 років

Освіта

У 16 років Еманюель Макрон виграв відкритий конкурс з французької мови, а згодом здобув третє місце в конкурсі гри на фортепіано при консерваторії міста Ам'єн. Ступінь бакалавра здобув у елітному Ліцеї Генріха IV.

Спершу Макрон вступив до Університету Париж X Нантер, а згодом навчався в Інституті політичних досліджень, де студіював філософію. Свою магістерську роботу написав про Макіавеллі, а дипломну роботу — про Гегеля. У цей час він працював помічником французького філософа Поля Рікера. Після цього навчався в Національній школі адміністрації, яку закінчив з відзнакою.

Кар'єра.

З 2004 до 2008 року Макрон працював інспектором у Міністерстві економіки. З 2007 року обіймав посаду заступника доповідача Комісії з поліпшення французького зростання на чолі з Жаком Атталі. Був інвестиційним банкіром у Rothschild & Cie Banque.

З 2006 до 2009 року входив до Соціалістичної партії. З 2012 до 2014 року працював у Єлисейському палаці при президенті Олланді. Він подав у відставку 10 червня 2014 року.

26 серпня 2014 року Макрона було призначено міністром економіки, промисловості та цифрових справ у другому уряді Вальса. Він подав у відставку 30 серпня 2016 року. Головним досягненням Макрона на посаді міністра - ухвалення закону для економічного зростання, активності та рівності шансів, загальновідомий як просто "закон Макрона", який було прийнято та проголосовано 6 серпня 2015 року після значних політичних дебатів. Закон спрямований на стимулювання зростання та економічної активності. Закон передбачає лібералізацію деяких секторів економіки, у тому числі відкриття магазинів у неділю, відкриття конкуренції сектору автобусного транспорту тощо.

6 квітня 2016 року Макрон створив прогресивний рух "Вперед", який він оголосив "ні правим, ні лівим".

16 листопада 2016 року Макрон оголосив про свою участь у президентських виборах 2017 року і опублікував книгу-програму "Революція", яка одразу стала бестселером.

Вийшов у другий тур разом із Марін Ле Пен, набравши 23,86% голосів виборців. Його кандидатуру підтримали кандидати від партій "Республіканці" та соціалістів Франсуа Фійон та Бенуа Амон. У другому турі президентських виборів виступав суперником Марін Ле Пен - лідера вкрай правих і переміг із дворазовим відривом (66,10% проти 33,90%).

14 травня 2017 року в Парижі відбулася офіційна церемонія вступу Емманюеля Макрона на посаду президента Франції.

24 квітня 2022 року Емманюель Макрон вдруге переміг у виборах глави французької держави. За Макрона проголосували 58,54% виборців, за його суперницю, кандидата від правих популістів Марін Ле Пен – 41,46%.

26 липня 2024 року президент Макрон урочисто відкрив XXXIII літні Олімпійські ігри, що проходили з 26 липня по 11 серпня 2024 року в Парижі.

Скандали.

На посаді президента Макрон зіткнувся з масовими багатомісячними протестами проти підвищення податку на паливо та подорожчання життя. Маніфестанти, рух яких називав себе «жовті жилети» (учасники акцій одягалися у жилети сигнального яскраво-жовтого кольору), майже щотижня збиралися у вихідні у багатьох французьких містах та влаштовували демонстрації, що закінчувалися заворушеннями, погромами магазинів, банків та офісів, а також зіткненнями поліцією. У Парижі поліція затримувала учасників таких акцій тисячами.

У відповідь на протести Макрон наприкінці 2018 року був змушений запровадити надзвичайний економічний та соціальний стан. Також він оголосив про заходи підтримки населення, які включали збільшення мінімального розміру заробітної плати, додаткові виплати пенсіонерам, скасування частини зборів. Проте Макрон відмовився виконати одну із вимог протестувальників — повернути податок на дороге майно.

Протести перетекли у 2019 році і тривали з різною інтенсивністю кілька років. Вони вплинули на економіку: вже наприкінці 2018 року Банк Франції повідомив про зниження ВВП країни на 0,2% (близько $5,4 млрд) в останньому кварталі 2018-го через дії «жовтих жилетів».

Однією з останніх економічних ініціатив Макрона під час першого президентського терміну стала пенсійна реформа, за якої планувалося поступове підвищення пенсійного віку з 62 до 65 років. За задумом уряду, такий крок дозволить «враховувати реальність робочих місць та завдань» та пожвавить національну економіку. При цьому, як до виборів заявляли експерти, навіть з огляду на непопулярність цієї пропозиції — а проти пенсійної реформи ще 2019 року у Франції влаштовувалися протести — Макрон міг сміливо розраховувати на переобрання. «Допомогли» йому в цьому ескалація конфлікту навколо України та російська спецоперація, термін якої майже збігся з початком президентської кампанії.

Останнім суттєвим зовнішньополітичним рішенням Макрона у перший президентський термін став дозвіл на постачання важкого озброєння Україні, чого західні країни, і Франція зокрема, не робили до другої половини квітня, попри те, що українська влада просила про такі постачання від початку спецоперації. Франція 22 квітня пообіцяла Києву 12 155-мм самохідних артилерійських знарядь Caesar та протитанкові ракетні системи Milan.

Особисті відносини.

У 2007 році одружився зі своєю колишньою вчителькою французької мови Бріжит Троньє, старшою за нього на 24 роки і в яку він був закоханий зі шкільних часів. Своїх дітей не має, у Бріжит троє дітей від колишнього шлюбу та семеро онуків.