Олександр Борняков

Коротка біографія

 Український підприємець та політик, який тривалий час працював у технологічному секторі, а з 2019 року перейшов на державну службу в Міністерстві цифрової трансформації.

У січні 2026 року після переходу Михайла Федорова на посаду міністра оборони Борняков став тимчасовим виконувачем обов’язків міністра цифрової трансформації. Він очолював відомство близько шести місяців. 16 липня 2026 року Борняков заявив про завершення роботи в Мінцифри після призначення Оксани Ферчук новою очільницею міністерства. Формально Кабінет Міністрів звільнив його з посади першого заступника міністра 22 липня.

До державної служби Борняков був пов’язаний із низкою IT-компаній, зокрема SoftTechnics, VertaMedia/Adtelligent та Clickky, а також із бізнес-акселератором WannaBiz.

Його робота в Мінцифри була пов’язана з розвитком спеціального правового режиму Дія.City, електронного резидентства uResidency, штучного інтелекту, віртуальних активів, стартап-екосистеми та оборонних технологій. Він також був залучений до роботи кластера Brave1.

Освіта

Він навчався у Болграді, після чого вступив до Київського національного авіаційного університету, де здобув освіту за спеціальністю «Маркетинг». У біографічних матеріалах також згадуються навчання у педагогічному коледжі та фізико-математичному ліцеї в Болграді.

У 2009 році Борняков отримав ступінь MBA в Університеті Нью-Брансвіка в Канаді.

Пізніше продовжив навчання у США. У 2017–2019 роках навчався в Колумбійському університеті, де здобув ступінь MPA у сфері державного управління. У біографічних джерелах цей напрям описують як міжнародні відносини.

Кар'єра

Професійну діяльність Борняков розпочав на початку 2000-х років. Працював програмістом, системним адміністратором та IT-консультантом.

У 2007 році заснував IT-компанію SoftTechnics, яка працювала з клієнтами зі США та Західної Європи. Згодом SoftTechnics придбала чиказька компанія Intersog, після чого Борняков увійшов до правління Intersog Україна як керівний партнер.

У 2008 році Борняков заснував VertaMedia - платформу для монетизації відеореклами. У 2018 році компанія була перейменована на Adtelligent Inc.

У 2010 році він став співзасновником і членом правління рекламної платформи Clickky.

У 2012 році Борняков разом із партнерами заснував бізнес-інкубатор WannaBiz, орієнтований на розвиток стартапів.

За даними профільних публікацій, у 2016 році Борняков увійшов до рейтингу 25 бізнес-лідерів-новаторів України за версією The Kyiv Post.

У 2010 році Борняков став депутатом Одеської обласної ради. За даними виборчих матеріалів, на той момент він балотувався від партії «Батьківщина». У раді працював у напрямі інформатизації, зв’язку та інновацій.

У 2015 році він став депутатом Одеської міської ради. Працював у сфері економічної та інвестиційної політики, торгівлі, міжнародних відносин та інформаційних технологій.

У 2017 році Борняков достроково припинив депутатські повноваження у зв’язку з навчанням у США.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради від партії «Голос», але народним депутатом не став.

У жовтні 2019 року Борняков став заступником міністра цифрової трансформації України. Одним із головних напрямів його роботи був розвиток IT-сектору.

Він був одним із ключових чиновників, пов’язаних із запуском і розвитком Дія.City — спеціальний правовий та податковий режим для технологічного бізнесу.

Серед інших напрямів його роботи були:

• електронне резидентство uResidency;
• розвиток стартап-екосистеми;
• штучний інтелект;
• віртуальні активи та криптовалютне законодавство;
• залучення інвестицій у технологічний сектор;
• оборонні технології;
• розвиток кластера Brave1.

Під час повномасштабної війни Борняков разом із командою Мінцифри активно працював над залученням інвестицій у український технологічний сектор.

Одним із результатів цієї роботи став Blue & Yellow Heritage Fund американської венчурної компанії ffVC. Фонд із заявленим обсягом $50 млн був орієнтований винятково на українських засновників і стартапи. Сам Борняков публічно розповідав про залучення фонду як про один із способів підтримати українську технологічну екосистему через інвестиції, а не лише благодійність.

Окремим напрямом стала оборонна технологічна екосистема Brave1. За даними Борнякова, які він озвучив після завершення роботи в Мінцифри, через кластер українські розробники отримали близько 2 млрд грн грантового фінансування.

У січні 2026 року Борняков став т.в.о. міністра цифрової трансформації.

Після призначення Оксани Ферчук міністеркою він 16 липня оголосив про завершення роботи в Мінцифри. 22 липня уряд офіційно звільнив його з посади першого заступника міністра.

Статки

Фінансовий стан Борнякова є одним із найбільш помітних аспектів його публічної біографії.

За декларацією за 2025 рік, поданою до НАЗК у березні 2026 року, Борняков володіє, зокрема:

• квартирою в Києві площею 326 кв. м, яку він набув у 2020 році. У декларації її вартість на дату придбання становить 12,06 млн грн;
• нежитловим приміщенням у Києві площею 6 кв. м;
• гаражем у Києві;
• машиномісцем площею 18,9 кв. м, набутим у лютому 2025 року за 630 тис. грн.

У попередніх деклараціях також фігурує квартира в Одесі площею 198,5 кв. м, право власності на яку було набуте у 2013 році.

Окремо в деклараціях зазначені 10 земельних ділянок у Севастополі, кожна площею 1000 кв. м. Право власності на них було набуте 29 січня 2014 року.

Ще у 2018 році рух ЧЕСНО писав, що після окупації Криму Борняков фактично втратив можливість користуватися цими ділянками. Тоді він заявляв, що придбав землю як інвестицію на майбутнє.

У попередніх деклараціях Борнякова зазначалися:

• Mercedes-Benz GLS 400 d 4MATIC 2019 року - задекларована вартість близько 3,06 млн грн;
• Tesla Model 3 2018 року - понад 1,3 млн грн;
• мотоцикл Ducati Diavel Carbon ABS 2018 року - близько 745 тис. грн;
• годинник Ulysse Nardin.

За 2025 рік Борняков задекларував понад 15 млн грн доходів. Зокрема:

• 1,432 млн грн - зарплата в Мінцифри;
• 12,77 млн грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав;
• 1,26 млн грн - дохід від продажу рухомого майна;
• 927,7 тис. грн - проценти від інвестицій.

У липні 2026 року він окремо задекларував 49,27 млн грн доходу від компанії Bosfor Ventures Ltd., зареєстрованої в Белізі. У декларації цей дохід зазначений як «інше». За декларацією 2020 року Борняков був кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії.

У декларації за 2025 рік також зазначені цінні папери компаній Epica Assets Limited, Epica Investment Limited, Epica Assets Public Company Limited, Star Wise Management LTD та Vaneck.

Серед грошових активів у декларації за 2025 рік вказано, зокрема, 40 тис. доларів готівкою та валютні кошти на банківських рахунках, включно з рахунком на 548 тис. доларів.

У декларації також фігурують закордонні фінансові структури, зокрема Citibank N.A. та Interactive Brokers (U.K.) Ltd.

Скандали

У 2026 році Борняков вступив у публічний конфлікт із народним депутатом Данилом Гетманцевим.

У червні 2026 року Борняков подав позов проти Гетманцева про захист честі, гідності та ділової репутації. Його інтереси представляла юридична компанія «Міллер» та адвокат Масі Найєм. Підставою стали публічні заяви Гетманцева, в яких той пов’язував Борнякова з нібито корупційними схемами, незаконним отриманням коштів, фіктивним розподілом ліцензій та іншими порушеннями.

Гетманцев, зі свого боку, заявляв, що готовий доводити свої твердження в суді та обіцяв порушити питання щодо роботи команди Мінцифри, зокрема, цифрових реформ і реформи азартного ринку.

Окремі претензії до роботи команди Мінцифри у 2026 році стосувалися реформи державного регулювання азартних ігор.

СтопКор писав про проблеми із запуском системи онлайн-моніторингу, на яку держава, за даними видання, витратила 84,2 млн грн, при цьому система на той момент повноцінно не запрацювала. Автори матеріалу пов’язували ситуацію з роботою Олександра Борнякова та Геннадія Новікова і повідомляли про увагу з боку прокуратури.

Найбільш чутливою темою є фінансова інформація, пов’язана з його закордонними рахунками, цінними паперами та доходами.

Підтвердженим фактом є те, що у деклараціях Борнякова зазначені закордонні фінансові установи, зокрема Citibank та Interactive Brokers, а також значні валютні активи.

Окремий інформаційний резонанс викликали статки дружини Борнякова - Вікторії Апанасенко.

У декларації за 2023 рік, оприлюдненій НАЗК, на неї були записані дорогі ювелірні вироби, годинники та сумки. Серед них - вироби Cartier, Tiffany & Co., годинники Rolex та Bulgari, а також сумка Chanel.

Родина

Борняков одружений із Вікторією Апанасенко, українською моделлю та переможницею конкурсу «Міс Україна Всесвіт -  2022».

У публічних матеріалах повідомлялося, що подружжя має доньку Емілію, яка народилася у 2024 році.

У Борнякова також є син Стефан від попередніх стосунків. Обидві дитини зазначені у декларації за 2025 рік.

Водночас у старих деклараціях Борнякова фігурує його перша дружина Ольга Борнякова. Саме з нею були пов’язані частина спільної нерухомості та земельні активи, придбані до другого шлюбу. Зокрема, декларація 2016 року містить спільну власність Борнякова та Ольги Борнякової на квартиру площею 198,5 кв. м в Одесі та земельні ділянки в Севастополі.

Нинішня дружина - Вікторія Борнякова, у дівоцтві Апанасенко. У декларації за 2025 рік вона зазначена як член сім’ї декларанта та має власні доходи, зокрема зарплату від ТОВ «Солар Енерджі Сервіс».