Тарас Григорович Шевченко

Український поет

Коротка біографія

Прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв.

Літературна спадщина Шевченка вважається основою сучасної української літератури та значною мірою української літературної мови.

Роки життя: 1814-1861, 47 років

Освіта

Тарас Шевченко був самоуком у ранньому віці, оскільки ріс у кріпацькій сім'ї і доступ до освіти був обмеженим. Однак, талант до малювання допоміг йому виділитися серед селян.

У 1831 році він потрапив до Петербурга, де почав навчатися у Вільній академії мистецтв під керівництвом Карла Брюллова, одного з найвизначніших художників того часу. Брюллов відіграв ключову роль у визволенні Шевченка з кріпацтва у 1838 році, що дало йому змогу займатися літературною і художньою діяльністю без обмежень.

Кар'єра:

Тарас Шевченко є центральною фігурою в українській літературі та національному відродженні. Його поетичний спадок розпочався зі збірки «Кобзар» (1840), яка стала символом національної ідентичності для українців. «Кобзар» містить вірші, які оспівують історію, культуру і боротьбу українського народу. Поема «Катерина», балади «Тополя» та «Гайдамаки» стали відомими завдяки глибокому патріотизму, соціальним мотивам та особистому болю Шевченка через долю свого народу.

Шевченко писав про важке становище українського селянства, закликаючи до боротьби за свободу і справедливість. Його поезія, насичена біблійними мотивами, революційним духом і національною свідомістю, надихнула покоління українських діячів і стала основою для формування української літератури та ідентичності.

Тарас Шевченко також писав прозу, зокрема повісті російською мовою, такі як «Художник», «Княгиня», «Наймичка». Ці твори розкривають важливі соціальні та моральні проблеми того часу, включаючи питання кріпацтва, соціальної несправедливості та людських відносин. Прозові твори Шевченка також відображають його погляди на культуру і роль мистецтва в суспільстві.

Його «Щоденник», написаний під час заслання, є цінним джерелом особистих роздумів поета, його політичних поглядів і глибокого осмислення життя в імперській Росії. Він став своєрідним вікном у світ душевних переживань і внутрішніх конфліктів Шевченка.

Шевченко також був талановитим художником, працював у жанрах портрета, історичного живопису та пейзажу. У його картинах та графіці відображені українські краєвиди, сцени з життя простого народу, історичні постаті та біблійні сюжети. Шевченко активно малював під час свого заслання у Казахстані, залишивши багату художню спадщину.

Через свою участь у Кирило-Мефодіївському братстві — таємній організації, яка пропагувала ідеї слов'янської єдності і скасування кріпацтва, — Тарас Шевченко був заарештований у 1847 році. Його заслали на 10 років у казахські степи, заборонивши писати і малювати. Однак, навіть в умовах заслання він не переставав творити, хоча це було надзвичайно небезпечно. В засланні Шевченко зберіг вірність своїм ідеалам, а його творчість ставала ще більш гострою та політичною.

Ось кілька цікавих і маловідомих фактів про Тараса Шевченка:

Під час свого заслання Шевченко часто не мав засобів до існування, тому малював портрети казахських старшин та їхніх родин в обмін на їжу. Це допомагало йому виживати, оскільки його фінансова ситуація була дуже важкою.
Тарас Шевченко використовував псевдонім у деяких своїх сатиричних творах. Він вживав цей підпис, щоб уникнути переслідувань з боку царської влади через свої різкі політичні ідеї.
Шевченко мав гарне почуття гумору і любив жартувати з друзями. У своїх листах він часто вставляв дотепні та інколи навіть саркастичні коментарі. Його почуття гумору контрастувало з темними і трагічними темами, які він висвітлював у своїй творчості.
Коли він був ще кріпаком, власники відправили його до місцевого маляра, щоб той навчив Шевченка розписувати стіни та виконувати побутові роботи. Тоді і відкрилися його художні здібності, що пізніше допомогли йому стати видатним живописцем.
Шевченко став настільки популярним, що його твори перекладалися на польську та інші європейські мови ще за його життя, що свідчило про його значну культурну та політичну впливовість.
Попри свій скромний спосіб життя, Шевченко любив модно одягатися. Після того, як його визволили з кріпацтва, він часто з’являвся на вулицях Петербурга у стильних костюмах і навіть замовляв одяг на замовлення у відомих кравців.
Окрім малювання, Шевченко займався фотографією, і деякі дослідники вважають його першим професійним фотографом на українських землях. Він активно цікавився цим мистецтвом і навіть планував відкрити власну фотостудію.
Попри свою нестабільну фінансову ситуацію, Шевченко був пристрасним книголюбом. Він мав величезну бібліотеку з рідкісними виданнями і навіть переписував деякі книги власноруч, щоб мати їх у своїй колекції.

Дохід

Як людина, яка почала своє життя у кріпацтві, Шевченко досяг значних успіхів, звільнившись завдяки своїм мистецьким талантам. Проте він ніколи не був матеріально багатим. Його художня та літературна діяльність дозволяли йому виживати, але більшу частину життя він перебував у скрутних матеріальних обставинах, особливо під час заслання. Навіть після повернення із заслання його фінансовий стан залишався обмеженим.

Особисті стосунки:

Тарас Шевченко мав декілька романтичних захоплень, але так і не одружився. Його перше кохання – Оксана Коваленко – залишило слід у його серці на все життя. Пізніше він мав стосунки з княжною Варварою Рєпніною, яка була його покровителькою і другом. Ще одне кохання – Ликера Полусмакова, кріпачка, з якою Шевченко хотів одружитися. Однак стосунки не склалися через різні обставини, і поет залишився самотнім.