Володимир Огризко

Дипломат

Коротка біографія

Дипломат, міністр закордонних справ України (2007-2009). Надзвичайний та повноважний посол України (1996).

Вік: 69 років

Освіта

У 1978 році закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка спеціалістом з міжнародних відносин, референтом-перекладачем (з німецької мови). Кандидат історичних наук.

Кар'єра.

У Міністерстві закордонних справ (спочатку УРСР, потім – незалежної України) – з 1978 року. Перша посада Огризка у зовнішньополітичному відомстві - аташе відділу печатки, яку він отримав відразу після закінчення вишу. Потім були строкова служба у Радянській Армії, посади третього та другого секретаря відділу печатки МЗС УРСР, радника відділу головного радника, радника відділу політичного аналізу та координування МЗС уже пострадянської України.

У 1992 році Огризку присвоєно ранг надзвичайного та повноважного посла України. З 1992 по 1996 р. він служив радником, радником-посланником посольств України у ФРН та Австрії. Наступні три роки керував Управлінням зовнішньої політики, головним управлінням із питань зовнішньополітичної діяльності Адміністрації президента України.

У 1999-2004 роках - надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Австрія та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні. Ще рік – посол з особливих доручень МЗС України. З лютого 2005-го – перший заступник міністра закордонних справ Бориса Тарасюка.

18 грудня 2007-го призначений на посаду міністра закордонних справ України у коаліційному уряді Юлії Тимошенко. 3 березня 2009 року звільнений Верховною Радою з ініціативи Кабміну (нібито за дискредитацію останнього на міжнародній арені).

17 березня 2009-го призначений президентом Ющенком на посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової. Залишив посаду разом зі звільненням з посади Ющенка в лютому 2010 року.

У вересні 2010 року Огризко вступив до партії Наша Україна. У липні 2012 року він склав повноваження члена президії та заступника голови політради партії та припинив своє членство у ній.

На парламентських виборах 2012 року ухвалив рішення балотуватися до народних депутатів України за списком УРП Собор.

Від 2015 року Огризко очолює громадську організацію «Центр досліджень росії» у Києві, де зайнята аналітикою та дослідженнями, пов’язаними з росією. Він також є автором книги «Розпад росії: загроза чи шанс?» (Київ, 2021), що працює про його експертність у питаннях геополітики та безпеки.

Станом на вересень 2024 року працює головним працівником Голови правління ПАТ «Укрнафта». Крім того, Огризко входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона».

Погляди.

18 лютого 2014 року, під час Євромайдану Володимир Огризко звернувся з відкритим "Зверненням до лідерів Європи та США, які ще в змозі діяти". У ньому він звинуватив уряди західних країн у проведенні пасивної політики бездіяльності та "невтручання" щодо України під час злочинів режиму Віктора Януковича проти власного народу. Він також нагадав про промовисте історичне "мовчання" під час Голодомору 1932-1933, Другу світову війну та про "умовляння" політичного керівництва України з боку західних держав кінця 1980-х "залишатися" у складі СРСР. Він також застеріг лідерів Заходу проти передачі України під протекторат Москви. У такому разі події в Україні можуть вилитися у більш жорстоку та криваву війну, ніж війна у колишній Югославії.

Сім'я.

Дипломат одружений, у нього є син та дві доньки. Син — Огризко Ростислав Володимирович — директор Першого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України. Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу (2023)