Збарська Регіна Миколаївна

Коротка біографія

Манекенниця, яка здобула всесвітню популярність у 1960-х роках. Її називали «найкрасивішою зброєю Кремля» та «радянською Софі Лорен» за її неперевершену красу та витонченість.

Збарська стала символом радянської моди, представляючи СРСР на міжнародних показах, зокрема в Парижі, де її чарівність та професіоналізм підкорили західну публіку. Її життя було сповнене як злетів, так і особистих трагедій, що зробило її однією з найзагадковіших постатей радянської модної індустрії.

Вік: 52 роки (1935 - 1987) 

Освіта

  У 1953 році 17-річна Регіна Колесникова приїхала до Москви і вступила до ВДІКУ на економічний факультет. Під час навчання вона стала з'являтися на «богемних» вечірках, де одного разу її помітила відома модельєрка Віра Аралова. Саме з цієї зустрічі почалася модельна кар'єра Регіни. Беручи участь в показах Аралової, Колеснікова показала всьому світу, що в СРСР теж є мода.

Кар'єра:

Її перший великий прорив стався в середині 1950-х, коли вона стала однією з перших радянських моделей, яка поїхала до Парижа для участі в міжнародних показах. Там її витончена краса, елегантність і майстерність на подіумі стали предметом захоплення європейських модних критиків. Збарська швидко здобула популярність, отримавши титул «найкрасивішої зброї Кремля». Її називали «радянською Софі Лорен» за схожість із відомою італійською акторкою, а її зовнішність стала символом радянської жіночої краси.

У 1958 році Регіна знялася у фільмі «Матрос з „Комети“», що вийшов на екрани в тому ж році. У картині вона грає італійську співачку Сільванну

У 1960-х роках Регіна стала символом радянської моди. Вона активно брала участь у показах мод, представляючи новітні колекції радянських модельєрів, і з часом здобула визнання лише на батьківщині, а й за кордоном. Її обличчя з'явилося на обкладинках модних журналів, а її елегантний стиль надихав мільйони жінок.

Однак, попри професійний успіх, життя Збарської не було безхмарним. У 1972 році її чоловік, відомий радянський модельєр Лев Збарський, емігрував до США, що стало для Регіни великим особистим потрясінням. 

Відхід Збарської з модельного бізнесу був логічним кроком. Після низки невдач і особистих проблем Регіна значно віддалялася від публічної діяльності. Ваше життя стало все більш ізольованим. Вона перестала брати участь у публічних заходах.

Скандали

Одним із найбільших і найскандальніших моментів у житті Збарської було її розлучення. У 1972 році, після міграції Лева до США, їхній шлюб фактично розпався. Це стало справжньою трагедією для Регіни, оскільки їхній союз був публічним і був символом радянської еліти. Розлучення стало одним із найбільших особистих ударів для манекенниці. Трагедія в її житті, ймовірно, призвела до серйозних психологічних проблем.

Збарська потрапила до психіатричної лікарні. Це також стало темою для численних обговорень і чуток у суспільстві. Той факт, що така публічна постать, як вона, переживала особливості кризи настільки глибоко, став темою для широких розмов у пресі та серед колег. Люди поставили під сумнів, чи зможе вона відновити свою кар'єру після цього.

Деякі джерела стверджують, що вона намагалася будувати стосунки з іншими чоловіками, але ці зв'язки не були успішними. Усі її нові романи стали предметом пліток, особливо через постійне порівняння з її минулим шлюбом, який був ідеалізований публікою.

Збарська зазнала критики за «нерадянську поведінку», коли вона брала участь у показах мод у Західній Європі. Її стиль життя та робота в країнах Заходу сприймалися в СРСР як певна зрада або поступка перед «капіталістичним світом». Більш того, плитки про її стосунки з іноземними чоловіками стали основою численних скандалів у радянських колах.

Радянський розвідник-нелегал Віталій Шліков у своєму інтерв'ю стверджував, що протягом року жив разом із Регіональною Збарською на її квартирі в період, коли вона ще була офіційно заміжня, але вже не жила з чоловіком. Саме тоді сталася одна зі спроб самогубства Збарської, коли вона намагалася завдати собі порізів манікюрними ножицями. Шликов пояснив, що спроба суїциду була викликана сильним стресом після спроби вербування моделей співробітниками КДБ, які використовували шантаж. Також він спростив чутки, що Регіна працювала в комітеті, збираючи інформацію для нього.

Після лікування в лікарні Збарська за допомогою Олени Степанівни Воробей, заступника директора Будинку моделей, повернулася на подію. Проте її особисте життя не стало менш драматичним. Новий роман з югославською журналістикою, який використав її для досягнення власної слави, став ще однією сторінкою в її буремному житті. Журналіст написав книгу «Сто ночей з Регіною Збарською», в якій описав інтимні подробиці їхніх відносин та зв’язки Регіни з високопосадовцями, а також вигадав інформацію про доноси на колег-моделей.

Після політичного скандалу Збарська тричі намагалася покінчити з життям, і, на жаль, з третьої спроби їй це вдалося. У листопаді 1987 року, у віці 52 років, вона померла від відриву снодійним. Існує також версія, що вона померла вдома, а не в лікарні, і була знайдена мертвою з телефонною трубкою в руках. На її похорон не прийшли колеги з Будинку моделей, а її тіло було кремовано. Місце поховання Збарської залишилося невідомим, хоча й з версією, її поховали у Вологді поруч з батьком і тіткою.