З 1 січня 2026 року в Україні діє нульова квота на експорт брухту. Уряд пояснив крок потребами внутрішнього ринку. Та замість дефіциту галузь отримала надлишок і різке зниження вартості. У нових умовах зросли прибутки великих виробників труб і сталі.
Детальніше – у сюжеті Кирила Вольного для СтопКору.
31 грудня 2025 року Кабмін ухвалив постанову №1795. Документ встановив нульову квоту на експорт брухту в 2026 році. Фактично це повна заборона постачань за кордон.
Міністерство економіки пояснило рішення потребами внутрішнього ринку. Там заявили про дефіцит сировини. Водночас представники галузі говорять про надлишок металу та падіння цін.
Після заборони експорту на ринку утворився профіцит. Заготівельники втратили можливість продавати метал за кордон. Світова ціна становить близько $400–450 за тонну. В Україні вона впала до $150–200.
Різниця сягає приблизно $250 на кожній тонні. За великих обсягів виробництва це означає мільйони доларів економії.
Одним із головних споживачів брухту є група "Інтерпайп" Віктора Пінчука. Компанія виробляє труби та залізничні колеса. У цьому виробництві активно використовується брухт.
Що нижча ціна сировини, то менша собівартість продукції. Після ухвалення постанови витрати на закупівлю металу скоротилися. Це дало змогу збільшити маржу на готовій продукції.
На європейському ринку тонна брухту коштує близько $450. В Україні ціна знизилася до 150–200 доларів. Такий розрив створює перевагу для внутрішніх виробників сталі та труб.
Голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський заявив:
"Наша позиція — ринок має бути максимально відкритий, але сьогодні діють регуляторні рішення, і ми працюємо в тих умовах, які є. Ми не можемо конкурувати з підприємством Інтерпайп. Я вважаю такі обмеження некоректними і такими, що шкодять компанії, але переглянути рішення уряду не в наших силах".
Водночас малі пункти приймання по всій країні зупиняють роботу. Вони не можуть працювати за новими цінами. Частина підприємств скорочує персонал.
Директор з розвитку ТОВ "Міртен" Микола Климович зазначив:
"До введення постанови в грудні наша закупівельна ціна залежно від виду брухту складала від 7 до 9 тисяч гривень. На сьогоднішній момент ринок зупинився, ми опустили заготівельну ціну до 5 тисяч гривень, і проблема в тому, що вона зменшилась, і сама заготівля брухту при такій низькій ціні стає нерентабельною. Воно не покриває логістику, енергоносії, заробітну плату, податки".
Експерти наголошують, що внутрішній попит обмежений. Частина металургійних підприємств працює не на повну потужність. Деякі заводи зупинялися через проблеми в енергетиці.
За таких умов надлишок брухту лише зростає. Для великих споживачів це означає стабільний доступ до дешевої сировини. Для малого бізнесу — ризик закриття.
Представники галузі попереджають про можливі втрати бюджету. Держава недоотримує валютну виручку від експорту. Під загрозою також плани державних компаній з продажу брухту.
Учасники ринку закликають переглянути підхід до регулювання. Вони вважають, що без відкритого експорту баланс відновити складно.
Поки уряд не змінює позицію, ринок працює в нових умовах. Великі промислові групи отримують фінансову перевагу. Малий та середній бізнес продовжує рахувати збитки.
Цікаво, чи відомо про цю ймовірну "схему" голові уряду Юлії Свириденко? Можливо, їй варто звернути увагу на ситуацію та ініціювати перевірку? Журналісти СтопКору й надалі стежитимуть за розвитком подій.
Читати також: нульові квоти і дешева сировина: як рішення уряду зіграло на користь компаній Ахметова.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook !
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
