Чернівці давно називають маленьким Віднем чи українським Парижем — за європейську архітектуру. Але за цим фасадом ховається інше життя: з початком повномасштабного вторгнення місто стало одним із найнадійніших тилових хабів країни, куди прийшли сотні переселенців і нові капітали. Великі гроші тягнуть за собою корупційні ризики — останніми роками Чернівецьку міськраду штормить від обшуків та підозр з боку СБУ та БЕБ, під приціл яких уже потрапила низка топчиновників. Утім, позиції самого міського голови Романа Клічука залишаються непохитними.
Детальніше – у розслідуванні Марії Винниченко для "Стоп Корупції ТБ".
"Це не те місто, про яке я мріяв, але ми йдемо на шляху до цього", — заявляв сам мер.
Тим часом родинний бізнес Клічука під час війни демонструє вибухове зростання, тоді як звичайні підприємці роками вимушені судитися за власні права. Одна з таких історій — показовий приклад того, як міська рада, захищаючи чиїсь приватні інтереси, втрачає мільйони гривень бюджетних коштів.
Аукціон за гривню різниці
Проведення тендерів із дискримінаційними умовами, коли правила гри нібито підлаштовують під "своїх", уже неодноразово привертало увагу правоохоронців — досить згадати гучну історію із закупівлею дронів у Чернівцях. Але цього разу система, за версією журналістів, спрацювала у зворотному напрямку.
У червні 2022 року Управління комунальної власності Чернівців оголосило аукціон на оренду нежитлового приміщення на вулиці Степана Бандери, 5 — у самому центрі міста, дуже привабливій локації для бізнесу. Участь у торгах взяли троє: двоє підприємців та одна фізична особа — Наталія Варгоцька.
Вона запропонувала ціну лише на одну гривню вищу за іншого учасника. Однак, як з'ясувалося, жінка не виконала всіх умов аукціону: не подала заяву на участь та не завантажила документи про державну реєстрацію. Напередодні оголошення результатів Управління провело нараду і одноголосно ухвалило рішення дискваліфікувати Варгоцьку.
У протоколі наради зазначено:
"За результатами аукціонів Варгоцькою Н.Д. не подано документи, обов'язкове подання яких передбачено Законом, а саме: заяви на участь в аукціонах та не завантажено документи про реєстрацію їх в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців".
Право оренди автоматично перейшло до другої учасниці — ФОП Лариси Нагорняк. Управління підписало з нею договір. Однак замість оформлення акту приймання-передачі та передачі ключів мерія розгорнула багаторічну судову кампанію — проти власного ж орендаря.
Скарга в Мінекономіки та звільнення принципової посадовиці
Вже у серпні 2022 року дискваліфікований учасник подала скаргу до Міністерства економіки, яке згодом визнало дії Управління незаконними. Утім позиція міністерства ґрунтувалася на загальних нормах закону, тоді як встановлення додаткових вимог на аукціонах у територіальних громадах є поширеною практикою.
Адвокатка Наталії Варгоцької Яна Кодрян наполягає на протилежному:
"Наявність статусу фізичної особи-підприємця не є обов'язковою для участі в аукціоні. Ці вимоги Закону є чіткими, і будь-які внутрішні порядки проведення аукціону не можуть суперечити вимогам Закону України".
Натомість адвокатка Лариси Нагорняк Влада Бартусевич наголошує на економічній логіці таких вимог для громади: йдеться про нежитлове приміщення в центрі міста, а громада зацікавлена в максимально можливій орендній платі, яку здатен забезпечити лише орендар зі статусом суб'єкта підприємницької діяльності. За її словами, у Чернівцях роками діяла практика, за якою для нежитлових обʼєктів, що не є гаражами чи житлом, орендарем мав виступати саме субʼєкт підприємницької діяльності — під це було розроблено договір оренди та методику нарахування орендної плати.
Пізніше Адміністративний суд ухвалив, що накази Управління не можуть бути скасовані, адже з новим орендарем уже підписано договір. Проте на міську раду це, вочевидь, не вплинуло — вона продовжила діяти в іншому напрямку.
Показово, що саме в цей період була звільнена заступниця начальника Управління комунальної власності Тетяна Шепелько, яка відкрито заявила про тиск із боку мера:
"Незаконна вказівка Клічука полягала в тому, що він вимагав від управління комунальної власності підготувати проєкт рішення виконкому про скасування наших наказів по аукціону. Це неможливо, оскільки це є порушення закону про оренду державного та комунального майна".
Нескінченний маховик судів
Невдовзі Чернівецька міськрада за підписом мера ухвалила рішення, яке фактично скасувало дискваліфікацію Варгоцької. Саме це рішення й запустило серію судових позовів: оскарження рішень виконкому, вимоги визнати договір оренди недійсним. За 14 місяців після аукціону до суду звернулась і сама Варгоцька — попри те, що Феміда спершу кілька разів відмовляла їй через необґрунтованість позовів, згодом, попри пропущені процесуальні строки, договір оренди все ж визнали недійсним.
Водночас позиція Вищого господарського суду залишалася незмінною: він підтвердив, що Управління незаконно блокує передачу приміщення в оренду законному переможцю — Нагорняк. Судячи із запису одного із засідань Верховного Суду, самі судді не приховували подиву щодо логіки дій міської ради: представник мерії не зміг чітко пояснити, яке саме право чи охоронюваний законом інтерес захищає своїм позовом, посилаючись лише на абстрактне "право власності територіальної громади". При цьому визнав, що це право ніхто не порушував — що зробило подальші пояснення предметної логіки позову практично неможливими.
Суддя також поцікавився практичним результатом такої багаторічної тяганини: "То хто від цього виграв? Комунальна громада? Від того, що майно досі кілька місяців висить і ви від нього не отримуєте оренду. Ви це називаєте нормальним урядуванням?"
Понад 2 мільйони недоотриманого прибутку
Лише 1 серпня 2025 року — через понад три роки після проведення аукціону — Лариса Нагорняк нарешті підписала акт приймання-передачі та отримала ключі від приміщення.
Журналісти підрахували ціну зволікання: 36 місяців, протягом яких майно не передавали в оренду, помножені на суму орендної плати 61 тисяча гривень, — це понад 2 мільйони гривень недоотриманого прибутку до бюджету громади. І це без урахування індексації, передбаченої договором, та витрат ресурсу й часу юристів міськради, які роками відстоювали позицію Варгоцької.
Адвокатка Нагорняк Влада Бартусевич підсумовує ситуацію відверто:
"Міська рада не відстоювала інтереси громади. Вона не відстоювала інтереси орендаря, за яким сама уклала договір. Вона відстоювала інтереси особи, яку вона сама ж і дискваліфікувала. Хоча, знову ж таки, склад керівництва Управління змінився. Не знаю, з чим це пов'язувати".
Ремонт, орендна плата — і нова спроба виселення
Отримавши дозвіл, Нагорняк розпочала ремонтні роботи, інвестуючи власні кошти в приміщення та справно сплачуючи орендну плату. Але судова епопея на цьому не завершилася: за черговим позовом Варгоцької суд визнав договір оренди між Нагорняк і міськрадою недійсним. Після цього мерія звернулася до власного орендаря з вимогою звільнити приміщення — хоча в самій судовій ухвалі про примусове виселення чи звільнення площі не йшлося взагалі.
Наразі в господарському суді Чернівецької області розглядають нову справу — про фінансові втрати Нагорняк, які вже сягнули 1,5 мільйона гривень. За словами її адвокатки, міськрада фактично підтримувала процесуальну позицію Варгоцької протягом усього розгляду.
Постає логічне питання: чому міськрада роками лобіює учасницю, яка не дотримала умов аукціону, — і це можна було б хоч якось зрозуміти, якби різниця цінових пропозицій була суттєвою. Але йдеться про одну гривню. На засіданні Верховного Суду це запитання прозвучало прямо:
"Скажіть, будь ласка, яка різниця між ціновими пропозиціями у того, хто виграв, і того, хто запропонував найвищу ціну? Озвучте вголос, гучно, щоб усі почули". — "У даному випадку пропозиція становила одну гривню".
Юрист міськради, який тікав від журналістів
Знімальна група відвідала одне із судових засідань і поспілкувалася з усіма сторонами процесу — окрім представника міської ради Максима Філіпа, який уникав прямої відповіді на запитання, чим саме підтверджується статус Варгоцької як переможниці аукціону, і намагався перевести розмову на представників інших сторін.
Заступниця з минулим у бізнесі мера
Під час візиту до Управління комунальної власності журналісти поспілкувалися і з новим керівництвом, яке наразі очікує на рішення суду. Втім, увагу привернула інша деталь: одна із заступниць начальника Управління, Оксана Білоус, до переходу на державну службу очолювала юридичний відділ ТОВ "Рома" — ключової компанії бізнес-імперії самого міського голови Романа Клічука. Сам мер прокоментував це так:
"Якщо людина пропрацювала на мінімум і має якийсь досвід, і вона рухається вище й вище".
Мільярдні обороти бізнесу мера на тлі судової тяганини
Поки місто три роки не отримувало орендної плати за одне-єдине приміщення та витрачало ресурси на нескінченні судові процеси, бізнес родини мера демонстрував стрімке зростання й, за даними журналістів, отримував певні преференції від виконкому. Мережа "Тайстра", пов'язана з родиною Клічука, за оцінками медіа, подвоїла виторг до 2,6 мільярда гривень у 2024 році. Одночасно приміщення в центрі Чернівців, яке орендує пов'язана структура "Гойра Груп", частково відремонтували за кошти самої орендної плати.
Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром власних компаній, хоча в деклараціях посадовця доходів від бізнесу не зазначено — попри це, статус власника нікуди не подівся. Українське законодавство прямо забороняє посадовцям поєднувати владні повноваження з управлінням бізнесом, оскільки це створює конфлікт інтересів — особливо коли компанії активно заробляють у місті, де ти ухвалюєш ключові для громади рішення. Сам мер під час виборчої кампанії визнавав:
"Чесно, я не готувався до передачі бізнесу, тому зараз я виключно з юристами обговорюю, яким чином це зробити".
Ринок, ресторан і тераса
Ще одна історія, яку розкопали журналісти, стосується колишнього директора Калинівського ринку Олега Гульпака, призначеного на цю посаду 2021 року. До цього він керував мережею магазинів "Зорька" (ТОВ "Гастроном 148"). На місці одного з найпопулярніших магазинів мережі сьогодні працюють ресторан "ШоШо" та магазин "Тайстра" — обидва входять до групи компаній мера. У 2024 році міська рада надала в оренду землю перед цими закладами, а вже в березні 2026-го власники отримали дозвіл на реконструкцію об'єкта — тепер там працює літня тераса.
Журналісти узагальнюють: для наближених осіб у Чернівцях — швидкі ремонти, вигідна оренда та оперативні дозволи на тераси. Для інших підприємців — роки бюрократичної тяганини, прямі фінансові збитки та бюджет громади, який недоотримує мільйони через чиїсь приватні інтереси. Автори розслідування наголошують, що продовжують досліджувати бізнес-імперію мера — зокрема з'ясовують, де саме розташовані заклади мережі та як комунальне майно переходило у приватні руки.
Читати також: мер-мільйонер: як Роман Клічук поєднує владу у Чернівцях та родинний бізнес?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
