У розпорядженні журналістів опинився свіжий моніторинг державної екологічної інспекції — понад 30 сторінок документів, які фіксують масштаби екологічної катастрофи на території Карпатського національного природного парку.
Детальніше – у сюжеті Артема Мазура для "Стоп Корупції ТБ".
Йдеться про масові рубки дерев без спеціального дозволу — так званого лісорубного квитка на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення. Простими словами: ліс у заповідній зоні вирубують без жодних законних підстав.
Згідно з висновками екоінспекції, загальний розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд унаслідок незаконної рубки на території Бистрецького та Вороненківського природоохоронних науково-дослідних відділень Карпатського НПП, становить майже 5,8 мільйона гривень.
Йдеться не про поодинокі випадки, а про системну проблему: заповідна зона, якій немає аналогів навіть у Європі — 50 тисяч гектарів гірських масивів з осередками первинного букового та смерекового пралісу віком у тисячі років — потерпає від "чорних лісорубів" у промислових масштабах.
Ці цифри — не єдине підтвердження проблеми. Раніше Івано-Франківська обласна прокуратура через суд вимагала від Карпатського НПП майже 1 мільйон гривень за незаконні рубки цінних порід дерев — явора, бука, ялини — на території Татарівського лісництва. А Надвірнянська окружна прокуратура подала ще два позови, вимагаючи відшкодувати 1 мільйон 550 тисяч гривень збитків, заподіяних довкіллю внаслідок самовільних рубок упродовж 2023–2024 років. В обох випадках прокурори встановили одне й те саме: адміністрація нацпарку, всупереч вимогам законодавства, не забезпечила належної охорони та збереження заповідних лісів.
Таким чином, лише за трьома задокументованими епізодами загальна сума збитків від незаконних рубок у Карпатському НПП наближається до 8 мільйонів гривень.
Коли журналісти поставили запитання про ці збитки директору Карпатського НПП Степану Гошовському, той не заперечив факт рубок, але поставив під сумнів саму методику розрахунку шкоди:
"Збитки ще треба довести, збитки ще треба довести. Ви взагалі не орієнтуєтеся в ситуації, ви не орієнтуєтеся", — заявив Степан Гошовський, директор Карпатського національного природного парку.
Утім, ідеться про офіційний документ державного контролюючого органу — Держекоінспекції, а також про судові позови прокуратури, а не про припущення журналістів. Наразі питання, хто саме стоїть за незаконними рубками у заповідній зоні та чому адміністрація нацпарку не забезпечила належної охорони довіреної їй території, залишається відкритим.
Читати також: без житла, але на Lexus за 7 мільйонів: секрети директора Карпатського нацпарку.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
