Міський голова Харкова Ігор Терехов відповів на критику через мільярдні борги міських комунальних підприємств за газ та електроенергію. Свою позицію він виклав у колонці для "Економічної правди".
За словами Терехова, проблему неправильно пояснювати лише небажанням міста сплачувати за спожиті енергоносії. Він заявив, що значна частина заборгованості виникла через державне регулювання тарифів, відсутність компенсацій та необхідність постійно відновлювати пошкоджену російськими атаками інфраструктуру.
Борг КП "Харківські теплові мережі" за природний газ і його транспортування становить 22,3 млрд грн. Із цієї суми близько 2,6 млрд грн припадає на штрафи, нараховані через несвоєчасні розрахунки.
Терехов стверджує, що основна частина заборгованості почала формуватися ще у 2014–2018 роках через різницю між реальною вартістю тепла та тарифом для населення.
За його словами, узгоджена сума компенсації за різницю в тарифах на теплову енергію та гарячу воду за період із червня 2021 року до початку 2026 року становить 16,8 млрд грн. З урахуванням першого кварталу 2026 року вона може зрости приблизно до 17,5 млрд грн.
Міський голова також наголосив, що великі борги теплокомуненерго є проблемою не лише Харкова. За наведеними ним даними, підприємства Харківської області винні за газ 26,1 млрд грн, що становить 23,3% загальноукраїнського боргу.
Водночас заборгованість Києва становить 19,7 млрд грн, Дніпропетровської області — 18,4 млрд грн, а Донецької — 10,1 млрд грн. На думку Терехова, ці показники свідчать про кризу всієї галузі, а не про окрему "харківську модель".
Окремо він прокоментував борги жителів міста за комунальні послуги. Їхня загальна сума становить близько 9 млрд грн, однак частина накопичувалася ще з 2014 року. Комунальні підприємства подали до судів близько 8–9 тисяч позовів щодо стягнення заборгованості.
При цьому рівень оплати населенням послуг теплопостачання протягом минулого опалювального сезону, за словами мера, становив 91,2%.
Складною залишається й ситуація з водопостачанням. Жителі міста платять близько 25 грн за кубометр води та водовідведення, тоді як реальна собівартість послуги нібито вже приблизно втричі вища.
Терехов заявив, що через невідповідність тарифу реальним витратам КП "Харківводоканал" за час повномасштабної війни отримало понад 5 млрд грн збитків.
За його розрахунками, якби підприємству компенсували 5,1 млрд грн тарифної різниці, воно могло б повністю погасити борги за електроенергію та ще мати близько 200 млн грн залишку.
Мер Харкова також нагадав про наслідки російських обстрілів. Від початку повномасштабного вторгнення в місті пошкоджено понад 500 об’єктів тепло- та водопостачання. Орієнтовні збитки лише цій інфраструктурі він оцінив у 6 млрд грн.
За словами Терехова, місту доводиться обирати між погашенням накопичених боргів і терміновим відновленням котелень, мереж та інших об’єктів, від яких залежить забезпечення харків’ян теплом і водою.
Водночас він запевнив, що з грудня 2024 року "Харківські теплові мережі" забезпечують потреби в електроенергії завдяки власній генерації та закупівлям на ринку. Підприємство нібито своєчасно платить за розподіл і диспетчеризацію та не накопичує нової заборгованості перед енергетичними компаніями.
Терехов визнав, що Харків має значні борги, але закликав враховувати невиплачені місту компенсації, збиткові тарифи та статус прифронтового мегаполіса.
На його думку, боргова криза на енергетичному ринку потребує загальнодержавної стратегії, яка враховуватиме фінансове становище громад та особливі потреби прифронтових міст.
Читати також: У Харкові правоохоронці викрили схему можливого незаконного заволодіння бюджетними коштами понад 3 млн грн через державні програми підтримки навчання та працевлаштування: хто причетний?
