Для багатьох українців, які працюють онлайн або віддалено, питання бронювання від мобілізації залишається актуальним. Водночас юристи наголошують: формат роботи не є головною умовою для отримання броні.
Українські підприємства мають право бронювати співробітників, навіть якщо вони працюють дистанційно. Про це повідомив адвокат Юрій Айвазян у коментарі для порталу "Юристи.UA".
За його словами, ключове значення має не місце виконання роботи, а статус підприємства та важливість функцій працівника для діяльності компанії.
Наразі бронювання можуть отримувати працівники підприємств, які мають статус критично важливих для економіки, оборонної сфери або забезпечення життєдіяльності держави. Залежно від категорії компанії, бронь може надаватися як половині співробітників, так і всьому колективу.
Юрист пояснює: якщо працівник офіційно працює у критично важливій компанії, то дистанційний формат роботи не повинен стати причиною для відмови у бронюванні або претензій з боку ТЦК.
Крім того, важливо враховувати, що багато спеціалістів можуть виконувати стратегічно важливі функції онлайн – зокрема у сфері управління, логістики, ІТ чи координації процесів.
Які компанії можуть оформлювати бронювання
Право на бронювання мають не лише підприємства зі статусом критично важливих. Оформлювати бронь можуть також компанії, які виконують державні контракти або працюють у сферах, пов’язаних з обороноздатністю країни.
Зокрема, це стосується підприємств оборонно-промислового комплексу, а також бізнесу, який забезпечує важливі державні потреби.
Головною умовою, відповідно до постанови Кабміну №76, є офіційне працевлаштування співробітника та наявність трудового договору.
Кому можуть відмовити у бронюванні
На порталі "Дія" зазначено, що існують випадки, коли працівник не може отримати бронювання незалежно від статусу компанії.
Бронь не оформлюють, якщо людина:
- не підлягає бронюванню відповідно до законодавства;
- є призовником або резервістом;
- виключена чи знята з військового обліку;
- вже має чинне бронювання або відстрочку;
- не перебуває у штаті підприємства;
- не має даних у Реєстрі військовозобов’язаних;
- молодша за 18 років або старша за 60 років.
Також важливо, щоб інформація про працівника була правильно внесена до державних реєстрів. Через технічні помилки іноді виникають ситуації, коли відстрочка або бронювання можуть тимчасово зникати з бази.
Що робити у разі втрати відстрочки або помилки в реєстрі
Юристи радять уважно перевіряти актуальність документів та статус відстрочки. За словами фахівця Вадима Гречківського, у разі технічних збоїв безпечніше повторно подати документи через ЦНАП, щоб офіційно зафіксувати звернення.
У Міністерстві оборони повідомляють, що робота над усуненням технічних проблем триває. Однак громадянам рекомендують не зволікати та одразу повторно оформлювати документи, якщо бронювання або відстрочка раптово стали недійсними.
Фахівці наголошують: нині подібні випадки в Україні не поодинокі, тому військовозобов’язаним варто регулярно перевіряти свої дані та стежити за статусом документів.
Нагадаємо, в Україні готуються до запуску оновленої системи бронювання. Уряд уже ухвалив зміни, які посилюють вимоги до бізнесу та роблять процедуру більш контрольованою.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!
