Меморіал "Батьківщина-мати" – один з найвідоміших в Україні й справжній скарб столиці. Утім, земля довкола комплексу стала об'єктом гучного рейдерського скандалу і символом зазіхань на приватизацію. Адже частину парку на елітному Печерську, ймовірно, сумнівним шляхом могла отримати в приватні руки фірма з орбіти Ігоря Коломойського та Андрія Богдана.
Як цій компанії вдалося "відстояти свої права" всупереч інтересам громади Києва? Деталі ймовірної земельної "афери" за участі структури опального олігарха та ексголови ОП – у новому сюжеті журналістки СтопКору Марії Винниченко.
Два роки тому в ЗМІ стартувало активне обговорення можливої приватизації двох обʼєктів на території меморіального комплексу "Батьківщина-мати" в Києві. І головним "антигероєм" в цих публікаціях стала така собі компанія Архітектурна майстерня "Інка".
2015 року "Інка" орендувала у Міністерства культури дві будівлі на території меморіального комплексу загальною площею трохи більше, ніж 370 квадратів. Відповідно, між компанією та Фондом державного майна України був укладений договір. Відповідно до цього документу, "Інка" мала право використовувати орендоване майно за призначенням, а також відповідно до пункту 11.1 в договорі ці обʼєкти не підлягали приватизації. За це "Інка" зобовʼязалась щомісяця платити трохи більше, ніж 127 тисяч грн, без урахування ПДВ. Термін дії угоди – до 2030 року включно.
У вересні 2019 року до договору було внесено зміни. Наприклад, збільшено орендну плату: тепер "Інка" зобовʼязалась платити 233 тисячі гривень за оренду. Пункт про неможливість приватизації залишився незмінним. Утім, до переукладання договору в січні 2019 року відбулись зміни в законодавстві щодо приватизації державного майна. В результаті цього приватизація державних обʼєктів стала можливою за певних умов, якими скористалась і "Інка", щоб подати до суду і виключити з договору пункт, який забороняв приватизацію.
Редакція "СтопКору" звернула пильну увагу на дати.
"У січні відбулись зміни в законодавстві, у вересні "Інка" підписала договір з тією самою умовою, яка забороняла приватизацію. І в продовженні історії – аж за рік "Інка" оговталась і вирішила подати до суду, щоб "привести у відповідність до чинного законодавства". Тобто "Інка" погодилась на умови договору вже після того, як змінили закон про приватизацію, але чомусь аж за рік вирішила, що договір складений неправильно.
І так у лютому 2021 року компанія домоглась через Київський господарський суд скасування пункту, що унеможливлює приватизацію, апелюючи власне до того, про що ми згадували раніше, тобто: по-перше, договір не відповідає чинному законодавству; по-друге, найближчі три роки використання обʼєктів не планується (адже договір укладено на 15 років), а значить, і приватизація можлива", – зазначає Марія Винниченко.
Як повідомили журналістам у Фонді держмайна, подальшу апеляцію у справі призначали до розгляду неодноразово, але Північний апеляційний господарський суд залишив скаргу без задоволення.
Про які саме будівлі йдеться?
Відповідно до наказу Міністерства культури від 2008 року, обʼєкт на провулку Запечерному, 2 віднесено до переліку обʼєктів культурної спадщини. Це особняк командувача військами Київського військового округу.
Як повідомляє команда проєкту "Захоплюючий Київ", "будинок є оригінальним зразком житлової архітектури типу державних дач і особняків повоєнного періоду". І хоча особи, що гостювали в ньому, залишились на сторінках нашої історії як такі, про яких згадувати навіть не хочеться, це – історична памʼятка.
А що являє собою Архітектурна майстерня "Інка" і хто за нею може стояти?
За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, компанія займається наданням офісних адмінпослуг, діяльністю у сфері інжинірингу, геології, геодезії тощо, організацією будівництва і багато іншого. Однак у контексті історії з меморіалом "Батьківщини-матері" можлива приватизація частини парку компанією, яка в якості КВЕДів має організацію будівництва, викликає сумніви.
За даними ЗМІ, фактичним власником ТОВ "Архітектурна майстерня Інка" до 2018 року був колишній адвокат Ігоря Коломойського та ексголова Офісу Президента Андрій Богдан, а згодом – чинний народний депутат Микола Сольський. Наразі компанією володіє Олена Фасоль, помічниця депутата від "Слуги народу" Олександра Маріковського.
Виникають питання і до Міністерства культури, яке мало б відстоювати інтереси держави, проте дивним чином розголосу цій історії не надавало та навіть скаргу до суду не подавало. Чи не тому, що в ті роки міністром культури був колишній гендиректор 1+1 – каналу, який належав Коломойському?
А хто ж був суддею у цій справі?
Справу у Господарському суді розглядала Людмила Шкурдова – суддя, яка веде справи, пов'язані з націоналізацією Приватбанку, та яка, за даними журналістів, "неодноразово доводила свою упередженість під час розгляду цих справ". До всього, колеги зазначають: Фонд держмайна не відстоював недоторканність Національного меморіалу в судах, а іноді його представники взагалі не зʼявлялись на судові засідання.
І, як повідомили СтопКору в Офісі Генпрокурора, роль Фонду держмайна у цій історії не залишилась без уваги.
"Встановлено кримінальне провадження за фактом можливого зловживання службовим становищем посадовими особами Фонду державного майна України під час укладання договору із ТОВ "Архітектурна майстерня "Інка", – йдеться у відповіді ОГП.
Що відбувається з комплексом зараз?
Зауважимо, скандальна історія триває вже понад два роки. Як зауважує генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук, музей вже повідомив керівництву Фонду державного майна України як орендодавця майна, а також відповідь відповідача у справі про необхідність вжиття невідкладних заходів правового захисту майнових інтересів держави та музею зокрема.
"Мені здається, що ні краще, ні точніше не скажеш. Йдеться про правовий захист майнових інтересів держави та музею зокрема", – наголосив він.
Усе це спонукало команду СтопКору спробувати особисто зустрітись з представниками "Інки" та дізнатись їхні мотиви.
Проте представники компанії заявили, що вбачають у цій справі ймовірну рейдерську атаку, а про Андрія Богдана начебто взагалі ніколи не чули. Крім того, за їхніми словами, все начебто є в позові і все вже вирішив суд.
Але, як дізнались стопкорівці, судові справи все ще тривають, хоча директор "Інки" про це не згадав, і участь у них вже бере Офіс Генпрокурора.
Зокрема, до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства культури до ТОВ "Архітектурна майстерня "Інка" про розірвання договору оренди, повернення майна та виселення, яка передана на розгляд судді Івченку.
"Я думаю, що найбільш правильно і коректно говорити про те, що рішення суду від 2021 року відкриває шлях до можливої приватизації. З юридичної точки зору, щоб розпочалася чи тривала приватизація майна музею – такого не відбувається. Очевидно, те рішення суду викликало у нас тривогу і відповідну реакцію у зв'язку з тим, що так воно відкривало шлях до можливої, наголошую, до можливої приватизації цієї частини майнового комплексу музею", – коментує Юрій Савчук.
Наразі редакція "СтопКору" надіслала звернення, повідомивши кваліфікаційній комісії при КМДА про цю історію. Тож сподіваємось, що вона не залишиться без уваги, а частина території парку й надалі перебуватиме у власності держави.
Нагадаємо, за два роки після того, як національна енергетична компанія "Укренерго" допомогла компанії "Юнайтед Енерджі", що належить олігарху Ігорю Коломойському, заволодіти електроенергією на суму 716 млн грн, Національне антикорупційне бюро нарешті розпочало розслідування стосовно фігурантів цієї схеми.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому Telegram-каналі та Facebook!
