Багатомільйонні тіньові схеми, оптимістичний "Excel-план" на $50 мільйонів готівки щомісяця та серія гучних кадрових рокіровок – невже в лісовій галузі України розгортається новий антикорупційний детектив? У центрі історії, яка може стати лісовим "Карфагеном", згадуються прізвища високопосадовців і топменеджерів галузі, серед яких – Тарас Висоцький, Ігор Зубович та Віктор Смаль.
Команда СтопКору, яка вже багато років послідовно викриває корупційні явища і зловживання в лісовому секторі, в межах медіамоніторингу звернула увагу на появу у медіапросторі цікавого інсайду.
11 вересня у мережі опублікований допис Telegram-каналу "Викривач" з посиланням на власні джерела каналу у правоохоронних органах. У дописі, зокрема, йдеться про можливу неформальну систему щомісячних готівкових зборів у лісовій галузі обсягом до 50 млн доларів.
Як припускає канал "Викривач", після реформування ДП "Ліси України" перед новим управлінським апаратом нібито поставили специфічний неофіційний KPI: перетворити відсоток від продажу деревини та кадрових рішень на безперервний готівковий потік. Він також називає конкретну цифру: "План – до $50 млн на місяць".
Проте, за інформацією каналу, втручання НАБУ та відсутність очікуваних результатів нібито спровокували внутрішню боротьбу, відсторонення посадовців і пошук "винних".
"Окрема частина інсайду стосується Тараса Висоцького, Ігоря Зубовича та керівника Держлісагентства Віктора Смаля. За словами співрозмовників Викривача, проблеми з виконанням неформальних завдань нібито почали пояснювати саме діяльністю Смаля — мовляв, він заважав певним процесам. Смаля відсторонили", – йдеться у дописі від 11 вересня.
Редакція СтопКору спробувала верифікувати за відкритими джерелами усе, що піддається перевірці: судові реєстри, повідомлення НАБУ, САП, ДБР, СБУ, Офісу Генпрокурора, кадрові накази ДП "Ліси України" та Держлісагентства, а також матеріали наших попередніх розслідувань.
Нижче – результат цієї роботи. Твердження, які спираються лише на інсайдерський допис каналу "Викривач" і поки не мають незалежного документального підтвердження, позначені окремо як версії або гіпотези, що потребують офіційної оцінки й відповіді компетентних органів.
Галузь у стані перманентної кадрової турбулентності
Державне підприємство "Ліси України" – один із найбільших активів держави, залучений одночасно до воєнної економіки, експортних контрактів на деревину та реформи корпоративного управління. Саме тому, на нашу думку, боротьба за контроль над призначеннями в ДП "Ліси України" та в підпорядкованому Мінагрополітики Держлісагентстві може розгортатися із дедалі більшою інтенсивністю.
За останні роки державне підприємство "Ліси України" пережило зміну щонайменше трьох очільників, гучні кримінальні провадження щодо директорів регіональних філій та конфлікт інтересів на рівні наглядової ради, а нині офіційно перебуває у стані припинення.
СтопКор вже писав про викриту СБУ схему продажу елітної деревини під виглядом дров у Слобожанському лісовому офісі, а також про інсайдерські свідчення щодо маніпуляцій із сортами деревини в тому ж таки Слобожанському офісі.
Ці два матеріали фіксували проблему на рівні конкретного регіонального офісу. Новий допис каналу "Викривач" описує набагато масштабнішу – хоча поки що не доведену – картину: нібито системний "побор" із усієї галузі на користь представників правоохоронних органів.
Що з цієї картини вже підтверджено документально?
Юрій Болоховець очолював ДП "Ліси України" на етапі його перетворення з мережі обласних лісгоспів на єдине державне підприємство. За версією слідства Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора, у 2021 році, ще будучи головою Держлісагентства, Болоховець міг набути активів приблизно на 10,4 млн грн, що суттєво перевищує задекларовані законні доходи – різницю слідство оцінило у понад 7,9 млн грн (про це детально писали наші колеги з видання "Слово і Діло").
Цікаво, що Юрій Болоховець, згідно з його декларацією на сайті НАЗК, вклав понад 7 млн грн у військові облігації. Це фактично сума, співставна з вартістю квартири, якою він користувався "безоплатно". Якщо врахувати дохідність 16%, ці ОВДП дають йому можливість отримувати дохід не менше мільйона гривень на рік.
17 лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд відмовився скасовувати підозру Болоховцю, однак 10 березня Апеляційна палата ВАКС це рішення скасувала – фактично зупинивши рух справи про незаконне збагачення на процесуальному етапі.
Як зафіксували журналісти СтопКору, на судовому процесі Болоховця з метою його підтримки була присутня народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
Розслідувачі медіа ZN.ua та OBOZ.UA також звертали увагу на масштаб кримінальних проваджень навколо галузі: зокрема, повідомлялося про підозру ексдиректору філії "Східний лісовий офіс" Олександру Кравченку в перевищенні службових повноважень зі збитками понад 68 млн грн, а також про паралельне провадження НАБУ щодо незаконного збагачення самого Болоховця.
У липні 2026 року, за даними видання "Факти" з посиланням на "Коротко.Про", Болоховець уже після відсторонення від посади разом з тодішнім головою Держлісагентства нібито намагався домогтися зміни чинного керівника "Лісів України" Ігоря Зубовича та власного повернення на посаду очільника підприємства.
Окремо на цю тему висловився Telegram-канал "Викривач": за його версією з посиланням на нібито джерела у правоохоронних органах, саме Болоховець першим почув вимогу забезпечити готівковий потік до 50 млн доларів на місяць і (цитуємо) "спершу сприйняв її як жарт", а після реформи галузі старі готівкові канали суттєво просіли, що нібито ускладнило виконання подібних "побажань". Зауважимо, це твердження не має незалежного підтвердження і подається каналом як переказ слів анонімних співрозмовників.
"Виникає питання: звідки тіньові "куратори" лісової галузі могли б узяти такі суми (а йдеться про 50 млн доларів) готівкою? Можна припустити, в подібній схемі могли брати участь так звані конвертаційні центри, які б переводили ці кошти в "кеш". 50 млн доларів – це буквально кубометри, пів тонни готівки, цифра видається фантастичною. Як такі операції могли б залишитися непоміченими Держфінмоніторингом і компетентними контролюючими органами?" – коментує журналіст-розслідувач Роман Литвин, який багато років бореться зі зловживаннями в лісовій галузі.
Ігор Зубович і "тимчасове" призначення на чолі ДП "Ліси України"
З 1 липня 2026 року виконувачем обов'язків генерального директора ДП "Ліси України" став Ігор Зубович – рішення ухвалила наглядова рада підприємства, до складу якої входять і міжнародні представники (за офіційним повідомленням ДП "Ліси України").
Наглядова рада одночасно доручила провести незалежний аудит фінансової звітності за 2022–2026 роки та розпочати конкурс на повноцінного керівника.
Кілька видань, зокрема Znaj.ua і Politeka, наголошують, що призначення Зубовича було лише перехідним етапом перед відкритим конкурсом на посаду. Наскільки цей конкурс буде дійсно відкритим і чи вплине на нього кадровий конфлікт навколо підприємства – питання, відповідь на яке поки що відкрита.
Чи існує "сірий кардинал" галузі і хто ним може бути?
Допис каналу "Викривач" натякає на існування в лісовій галузі неформального центру впливу, здатного впливати на кадрові рішення в обхід офіційних процедур.
За версією кількох різних видань, роль такого неформального центру впливу може бути пов'язана із головою Державного агентства лісових ресурсів Віктором Смалем – саме він, за даними медіа "Факти", разом із Болоховцем нібито домагався зміни керівництва "Лісів України" вже після офіційного відсторонення обох від справ галузі.
Видання OBOZ.UA буквально називає Смаля "багаторічним управлінським партнером" Болоховця в справах про незаконне збагачення.
1 липня 2026 року Кабінет Міністрів відсторонив Смаля від виконання обов'язків голови Держлісагентства й відкрив щодо нього дисциплінарне провадження, яке має завершитися до 8 серпня 2026 року; тимчасово обов'язки голови виконує перший заступник Володимир Бучко (про це повідомив портал LIGA.net).
Офіційна причина відсторонення – дисциплінарне провадження; чи не просто так збігається воно у часі з призначенням Зубовича, чи є це простим збігом графіків кадрових рішень – питання відкрите.
Тут-таки можна знову пригадати версію, викладену в дописі "Викривача": за словами джерел каналу, невиконання неформального фінансового плану нібито почали пояснювати саме "заважанням" з боку Смаля, після чого його відсторонили.
На момент підготовки матеріалу редакція СтопКору не виявила в офіційних джерелах підтвердження ані завершення дисциплінарного провадження (кінцевий строк, встановлений Кабміном, – 8 серпня 2026 року), ані його результату – тому версію каналу щодо "непідтверджених порушень" наразі також не можна подавати як встановлений факт.
Ми свідомо не будуємо тут конспірологічних версій на порожньому місці: вищевикладені факти – це вже задокументовані журналістами різних незалежних видань і публічними особами твердження. Версія щодо ролі Віктора Смаля спирається на допис "Викривача" з посиланням на анонімні джерела, тому розглядається наразі як гіпотеза, а не як встановлений факт.
Міністр із незавершеною кримінальною справою?
16 липня 2026 року Верховна Рада затвердила Тараса Висоцького міністром аграрної політики та продовольства – саме це міністерство координує діяльність Держлісагентства.
При цьому, за даними проєкту "Чесно" та медіа "Хаб", Висоцький прийшов на цю посаду, маючи невирішену з 2023 року підозру від НАБУ та САП у зловживанні службовим становищем на 62 млн грн під час закупівлі продуктів за завищеними цінами – у справі, де фігурує також колишній заступник міністра економіки Олександр Грибан.
Це – не закид у причетності до лісової галузі, а фактичний фон, на якому міністр отримав повноваження впливати на кадрову політику Держлісагентства, включно з долею дисциплінарної справи проти Смаля та потенційним призначенням нового керівника агентства.
Слобожанський лісовий офіс: другий скандал за десять місяців
Регіональний вимір проблеми найкраще ілюструє історія філії "Слобожанський лісовий офіс", яка адмініструє ліси Полтавської та Харківської областей. У грудні 2025 року журналісти "Стоп Корупції ТБ" випустили розслідування про ймовірне системне заниження сортності деревини — коли ліс класу А чи Б маркують найдешевшим класом Д, а різницю привласнюють "наближені" компанії.
За оцінкою розслідувачів, лише на одній фурі різниця могла сягати 5 кубометрів деревини і 200 тис. грн, а очолював тодішню схему, за словами інформатора, директор філії Іван Гришко.
Під час збору інформації команда "Стоп корупції" зафіксувала процес проведення обшуків у філії "Слобожанський лісовий офіс", після яких Іван Гришко був звільнений з посади.
Уже в березні 2026-го на посаді виконувача обов'язків керівника філії опинився інший директор – Олександр Лисенко, харків'янин, який пропрацював на посаді лише близько трьох місяців.
25 березня 2026 року, за даними "Української правди", СБУ спільно з Офісом Генерального прокурора затримали його разом із очільником харківського осередку "Батьківщини" Сергієм Пономаренком та керівником Гутянського надлісництва Миколою Желновачем – за підозрою в отриманні хабарів за відвантаження елітної деревини під виглядом дров.
Детальний виклад схеми з конкретними сумами (1,3 млн грн хабаря за майже 200 куб. м деревини, загальні збитки понад 1,7 млн грн, застави від 1,33 до 2,66 млн грн) публікував СтопКор з коментарем очільника харківського осередку ВГО "Стоп корупції" Сергія Усова, який оцінив шанси на реальний вирок як низькі: за його словами, лише 1,5% корупційних справ воєнного часу закінчуються реальними вироками.
Показово, що проблема не обмежується Слобожанщиною: у червні 2026 року наші колеги з видання "Телеграф" повідомили про розслідування щодо директора "Столичного лісового офісу" Сергія Заєця у зв'язку з можливими фіктивними угодами на десятки мільйонів гривень.
Тобто, схоже, йдеться не про поодинокий регіональний випадок, а про повторювану модель у різних філіях одного державного підприємства.
Щоб перевести питання зі сфери версій і гіпотез у сферу перевірених фактів, редакція СтопКору спрямувала офіційні інформаційні запити до компетентних антикорупційних і правоохоронних органів, а також до ДП "Ліси України" і Мінагрополітики.
Чекаємо на відповіді і продовжимо висвітлювати ситуацію довкола лісової галузі.
Раніше СтопКор писав, що ДБР викрило корупційну схему у Південному регіональному офісі ДП "Ліси України", до якої причетні керівники лісгоспів. За даними слідства, вони організували незаконну вирубку деревини та щомісяця збирали з підлеглих близько 300 тисяч гривень "данини". Двох фігурантів затримали після отримання чергового хабаря та повідомили їм про підозру.
Також ми повідомляли, що Юрію Болоховцю, очільнику ДП "Ліси України", у липні обрали запобіжний захід – тримання під вартою, бо його підозрюють у незаконному збагаченні. Суд також дав можливість вийти під заставу в 91 мільйон. Нині він на волі – джерела повідомили, що заставу внесли, але суму зменшили у 10 разів.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
