"Німецький українець" або "український німець" - так називають емігранта Євгенія Лашинського львівські волонтери. Він все свідоме життя живе у Німеччині, утім разом із командою однодумців багато років допомагає Україні. Євгеній розповів про напрямки роботи і корупцію, з якою стикнувся під час гуманітарної місії.
Редакція "СтопКору" поспілкувалась із волонтером, який присвятив все своє життя добрим справам, під час його чергового візиту до України.
Львівські стопкорівці з Волонтерського центру "Захистимо Україну разом" налагодили постійну співпрацю із волонтером із Німеччини з українським корінням Євгенієм Лашинським та його організацією NGO Helpchain e.V. ("Ланцюг допомоги"). Євген і його команда купують основи для маскувальних сіток – цінний ресурс, який потім львів’яни розсилають по 140 осередків по всій Україні, де люди плетуть сітки для фронту. Допомагають і в інших проєктах Волонтерського центру.
Про це повідомили у Львівському відокремленому підрозділі ВГО "Стоп корупції", представник якого Віктор Палас організував Волонтерський центр "Захистимо Україну разом".
"Євген Лашинський системно допомагає нашому центру – стабільно закупає основи для маскувальних сіток. Двічі на місяць ми отримуємо від нього та його організації по 4 рулони такої основи. Цього вистачає нашим дівчатам, та ще відсилаємо до Черкащини (там теж наш осередок), до Запоріжжя, Миколаєва. Всього вже 140 осередків забезпечуємо. От ще з технічними засобами допоміг – для проєкту "Музика для ЗСУ". А взагалі Євген везе допомогу в Україну тоннами: для дитячих будинків, шпиталів, переселенців, бійців ЗСУ", - розповідає СтопКору Віктор Палас.
Віктор згадує, як зав’язалась плідна співпраця із німецькими партнерами. Знайомство з Євгеном відбулось саме через діяльність у "Стоп корупції". Адже німецький волонтер, який віз в Україну допомогу, стикнувся із перешкодами і проявами корупції на митниці. І йому спільні знайомі порадили звернутись за порадою до Паласа, відомого на Львівщині борця із корупцією.
"Отримую повідомлення у менеджер, бачу, що з німецького номеру. Євген пише, що на митниці – перешкоди, підозра на корупцію. Я йому написав алгоритм, як діяти у рамках закону. І цю перешкоду вдалося подолати. Потім Євген подякував і запропонував співпрацю", - розповідає Віктор Палас.
З тих пір ця співпраця переросла у щиру дружбу і врятувала не одне життя українським бійцям.
"Ці сітки рятують життя, тому для нас дуже важливо допомагати. Ми, як солдати, проте не вбиваємо, а рятуємо. І я був вражений, коли побачив, які позитивні, заряджені енергією люди, попри війну і проблеми, витрачають власний час і сили на плетіння маскувальних сіток", - зазначив Євген у коментарі СтопКору.
Євген створив команду однодумців, які збирають гроші на основи для сіток. Задіяно багато людей, а він організовує та координує усі процеси. Допомога львівським волонтерам – це лише один із 16-ти великих проєктів, які реалізує Лашинський і його однодумці.
Він зізнався, що Україна - у нього в серці. Тому попри те, що вже багато років живе у Німеччині, останні п’ять років постійно буває в Україні із волонтерською місією.
У Німеччині у нього була невеличка компанія з ландшафтного дизайну, він викладав математику, англійську і німецьку в інституті, працював як журналіст і фотограф у кількох відомих виданнях. А після початку повномасштабної війни звільнився з усіх робот і присвятив своє життя волонтерству.
"Ну як можна тут працювати. Відчуваю, що можу і мушу допомагати – для скорішої перемоги. Коли я не сплю, я працюю по волонтерському напрямку, майже цілодобово", - каже Євгеній.
Лашинський згідно запису у соцмережах народився в Бердянську, а у десятирічному віці разом з батьками емігрував до Німеччини.
В інтерв’ю "СтопКору" він розповів, як ухвалив для себе рішення стати волонтером.
"У 2009 році у мене народився старший син у Німеччині. Я тоді приїхав в Україну, і друзі запропонували разом поїхати до дитячого будинку, здається в Боярці, під Києвом, передати гуманітарну допомогу – фрукти, солодощі, іграшки. Я тільки-но став батьком, і був у шоці від того, що побачив там, в яких умовах живуть дітки", - каже Євгеній.
Тоді він вирішив допомагати українським дітям системно. Для цього відкрив благодійну організацію у Німеччині "Руки допомоги". У Євгенія, як він зізнався, на той момент були деякі зв’язки в українському уряді, і ці зв’язки він використовував на добру справу.
"Більше 300 дитячих будинків отримували допомогу від нашої організації. Більше сотні дитбудинків я об’їздив самостійно", - каже Євгеній.
Так тривало 3-4 роки. А потім волонтер стикнувся з корупцією. Він став помічати, що гуманітарна допомога, яку його організація збирала у Німеччині і передавала дітям, до дитбудинків не доходила.
"На кордоні почали вимагати гроші за ввезення гуманітарної допомоги", - каже волонтер.
Євгенія так обурили ці прояви корупції, що він вирішив закрити організацію у 2013-му. Утім не припинив займатися добрими справами: був волонтером від "Червоного хреста".
У лютому 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Євгеній не міг залишатись осторонь. Адже війна стосувалась і його особисто.
"Мій троюрідний брат пішов до ЗСУ. Мої друзі почали гинути", - каже волонтер.
На початку великої війни у Німеччину поїхали багато українських біженців. І Євгеній з друзями одразу ж включився в роботу.
"Зустрічали українські родини на вокзалі, купували продукти, гігієнічні засоби, шукали житло. За перші півроку допомогли прилаштувати більше 600 сімей", - розповідає він.
Утім і тут він стикнувся із невдячністю людей. Каже, деякі евакуйовані українці почали висказувати претензії, вимагати більшого. Зрештою він перестав допомагати окремим родинам, натомість почав організовувати евакуаційні рейси. Для офіційної діяльності він відкрив гуманітарний центр у Німеччині.
"Винаймали автобуси і вивозили людей із Запоріжжя, Бердянська, Миколаєва, Херсона – до Одеси, звідти – в Молдову, де було 3 табори біженців. Іноді це були колонни автобусів, до 13 автобусів людей везли. За цей час вивезли близько 12 тисяч людей. Орендували 3 літаки на тиждень. Розподіляли людей у Німеччині", - каже Євгеній.
Він зізнався, що після негативного досвіду, пов’язаного із корупцією, він вже нікому не довіряв. Тому став постійно їздити в Україну особисто, щоб передавати допомогу.
"Як приватна особа я не міг допомагати у великих обсягах. Тому відкрив міжнародну благодійну організацію Helpchain. І в Україні теж відкрив організацію. Німецький благодійний фонд не може напряму допомагати армії. Тому він допомагає українській благодійній організації, а вже вона спрямовує допомогу армії", - ділиться Лашинський.
Німецькі волонтери передавали гуманітарні вантажі, корма для тварин тоннами, а також допомогу для військових. Згадує, як велику партію (три тонни) бронежилетів від шведської організації провезли через кордон як "одяг".
Команда Євгена шукає та привозить в Україну автівки, наразі вже передала близько 30 пікапів армії. Німецькі волонтери передали сотні генераторів для армії, зарядні станції для бійців, а також тритонний генератор на армійську базу і генератор на 1 тону для одеського зоопарку.
А ще команда Євгена постійно допомагає українським лікарням. Везуть обладнання, кілька тисяч ліжок вже передали. Наразі привезли апарат УЗД. А для бійців передають мобільний стоматологічний кабінет, в якому три волонтери-стоматологи будуть лікувати бійцям зуби на фронті.
Гуманітарну допомогу везуть фурами по 23 тони – так дешевше, ніж винаймати вантажівки. Вже привезли і розподілили близько 2 тисяч тон гуманітарної допомоги.
Євген Лашинський також має акредитацію в ЗСУ як військовий журналіст і постійно буває на фронті. У Німеччині він часто розповідає про війну в Україні як експерт по телебаченню. Адже бачить війну на власні очі, знає про потреби армії і цивільного населення.
Насьогодні у нього і його німецької команди є надійні партнери у всіх великих містах України. Каже, що буває, руки опускаються і немає сил цілодобово координувати великий обсяг роботи. Утім швидко бере себе в руки.
"Від нашої діяльності так чи інакше залежать близько 50 військових підрозділів по всій лінії фронту. Це сотні, тисячі людей. Я не маю права зупинитись", - каже Лашинський.
Він зауважив, що бути українцем і громадянином України – це для нього різні поняття.
"Не громадянство у паспорті чи мова визначають українця. Треба любити Україну. І віддавати їй свою енергію, сили, щось робити для її перемоги. Тоді ти – українець", - каже Євгеній.
Як повідомлялось раніше, волонтери з Німеччини разом із Євгенієм Лашинським взяли участь у презентації Волонтерського центру "Захистимо Україну разом".
Також раніше повідомлялось, що німецькі волонтери під час одного з візитів до Львова нагородили українців, які плетуть маскувальні сітки, грамотами.
