Газові труби з російським "душком": 100-мільйонний тендер, який провів оператор ГТС за керівництва Сергія Макогона, містив вимоги щодо експандування продукції, виконати які був не в змозі жоден з вітчизняних виробників. Тим самим більшість українських претендентів просто "злили", а контракт уклали на закупівлю російських труб. Навіщо Україна поповнювала бюджет рф за пів року до повномасштабного вторгнення?
Та чому, маючи власне виробництво, українських монополіст ще донедавна купував труби у Челябінського заводу, яким пишається путін? З’ясовувала журналістка "СтопКору" Діана Ловська.
Скандальна закупівля має досить тривалу передісторію. У 2000-х роках держава-агресорка стала активно використовувати свій природний ресурс як могутню економічну зброю. Міф про те, що українці "крадуть" російське блакитне паливо, яке транзитом іде до Європи, транслювали з кожного телевізора. А за будь-які дії, що не подобались Кремлю, Україні погрожували перекрити вентиль.
Поштовхом до газових війн стало проведення кордону на трубопроводі українськими фахівцями, незважаючи на опір Москви, – розділення відбулося в 1990-х роках. Таким чином, газовий шантаж з боку Кремля став передвісником війни на сході й анексії Криму, зазначає журналістка.
Станом на сьогодні вітчизняна ГТС є важливою частиною інтегрованої європейської системи газопостачання.
Потужність усіх українських підземних сховищ газу сягає близько одного трильйону кубометрів, адже для безперебійного забезпечення населення України блакитним паливом щороку необхідно приблизно 20 млрд кубометрів. Протяжність магістральних газопроводів України сягає 38 тисяч кілометрів. Проте 2,5 тис. км наразі розташовані на тимчасово окупованих територіях.
Безперебійну роботу найбільшої в Європі газотранспортної системи забезпечують десятки компресорних станцій та газосховищ. Отже, попри енергетичний шантаж Кремля, Україна вистояла, подолала залежність від "Газпрому" й зуміла посісти провідні позиції в європейській газовій індустрії.
"В умовах гібридної війни енергетична політика – це політика, яка використовується для окупації й економічної, й енергетичної, й територіальної тієї чи іншої частини. І мушу сказати, що російський "Газпром" навчився професійно використовувати енергетичну зброю. Але Україна вийшла на європейський рівень та прийняла усі законодавчі норми, які нам для цього потрібні. Від монополії російського "Газпрому" Україна відійшла", – коментує перший заступник голови комітету з питань ПЕК Верховної Ради України Олександр Домбровський.
Яку роль відіграє вітчизняний монополіст – оператор ГТС України?
З 2020 року за прокачку газу відповідає стратегічна компанія ТОВ "Оператор "Газотранспортна Система України". Або коротко – оператор ГТС. Підприємство нібито з’явилось на виконання зобов’язань, які Україна взяла на себе у 2009 році, долучившись до угоди про створення європейського енергетичного співтовариства.
Оскільки оператор ГТС відповідає за труби, то відповідно має стежити за їхнім станом – вчасно ремонтувати або міняти на нові. Для цього в компанії проводять чимало різноманітних тендерів, пов’язаних із закупівлею продукції чи робіт. До фокуса уваги журналістів-розслідувачів потрапив один з них – на понад 100 млн грн.
Сумнівну закупівлю провели за часів керівництва Сергія Макогона.
Дані про оголошені оператором ГТС України у 2021 році відкриті торги за номером UA-2021-04-13-006538-a з предметом закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби" можна знайти на електронній платформі ProZorro.
Звертаємо увагу, цей тендер оголосили на восьмому році російської агресії, коли рф вже "відтяпала" Крим і активно вела гібридну війну на Донбасі.
Участь у конкурсі взяли троє претендентів: ПрАТ "Фірма "Нафтогазбуд", ТОВ "Український трубний завод" та ТОВ "Торговий дім Трубоізолкомплект". Останній і став переможцем. Але за досить цікавих обставин.
"Трубоізолкомплект" дійсно запропонував на аукціоні найнижчу ціну. Але є важливий нюанс. На відміну від нього, інші учасники мають перевагу: що у фірми "Нафтогазбуд", що в Українського трубного заводу є власне виробництво металевих труб. А у фаворита торгів – немає.
Як же обійшли цей момент?
Як свідчать документи, що потрапили до рук редакції "СтопКору", щоб виконати умови, переможцю тендеру довелося винаймати компанію-посередника з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол". Аби довести свою кваліфікацію, постачальник надає сертифікати відповідності продукції.
"А тепер дивіться уважно: бачите якої країни ці сертифікати? Росія. А головний імпортер – Челябінській трубопрокатний завод. Яким, до речі, так пишається особисто головний агресор світу путін. Той, хто давно задумав знищити Україну назавжди", – наголошує Діана Ловська.
А щоб фаворит торгів гарантовано переміг, в умовах тендеру прописали особливі умови: додаткову вимогу до товару, а саме "експандування". Це – своєрідний процес "підгонки" труб під відповідні параметри. Та, за оцінкою експертів, жоден з українських виробників не має відповідного обладнання, аби виконати таку роботу.
А отже, припускають фахівці, ця умова була спеціально прописана конкретно під росіян.
"Вимога "експандування", яка була прописана у тендерній документації 2020-2022 років при закупівлі магістральних труб для нафтогазової галузі, є необґрунтованою та дискримінаційною стосовно українських виробників. Її застосування є інструментом створення штучного звуження кола потенційних учасників, що своєю чергою сприяло закупівлі продукції по завищеній вартості іноземного виробництва, зокрема рф. Експандування є одним з видів калібрування труб при їх виготовленні для досягнення необхідних геометричних параметрів. У міжнародних та українських стандартах немає вимоги стосовно обов'язкового виконання цієї технологічної операції", – зазначає колишній головний технолог ХТЗ (Харцизський трубний завод) Віктор Котенжі.
Навіщо у тендерній документації прописуються дискримінаційні додаткові вимоги? Це питання замовнику поставили й інші учасники тендеру, які теж запідозрили змову на користь російського постачальника. Однак відповіді так і не отримали.
Своєю чергою, компанія "Укртрубоізол" стверджує, що закон порушено не було. У компанії визнають, що не могли виконати замовлення у повному обсязі, тому й завезли труби російського походження, а саме – Челябінського заводу.
"Так сталося тому, що ми запустили своє виробництво для магістральних труб наприкінці 2021 року і ми не могли фізично швидко налагодити логістику поставок металу і виготовлення труб в такому розмірі, як вимагав замовник. Тому нам вдалося диференціювати ризики в поставці", – пояснює керівник бізнесу НВП "Укртрубоізол" Віталій Чекмес.
Зрештою, тодішнього керівника оператора ГТС України Сергія Макогона було звільнено з посади.
Та на той момент – а це було, зауважимо, за декілька місяців до повномасштабного вторгнення рф – сотні мільйонів гривень вже були перераховані до росії. Аби потім повернутись на голови українців у вигляді ворожих ракет.
"Тож чому у тендерній документації оператора ГТС 2020-2022 років, коли вже понад 6 років тривали бойові дії на сході нашої держави, а країна-агресорка відкрито готувалась до повномасштабного вторгнення, умови ймовірно були прописані таким чином, аби на дати перевагу учаснику, який де-факто постачає труби з рф? Та чи буде відповідати за ці махінації екскерівник компанії Сергій Макогон, під управлінням якого проводився даний конкурс? Питання залишаються відкритими", – резюмує Діана Ловська.
Нагадаємо, вітчизняний монополіст "Оператор ГТС" України під час керівництва Сергія Макогона придбав сталеві труби загальною вартістю в понад 100 млн грн у компанії з Дніпропетровщини. Та аналітики виявили в закупівлі "приховане дно": продукція насправді має російське походження.
Як стало відомо з джерел у правоохоронних органах, наразі ДБР розслідує кримінальне провадження щодо "відмивання" коштів колишнім головою ОГТСУ Макогоном. За даними правоохоронців, фігурант, імовірно, переховується від правосуддя у Канаді.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
