Українські банки й міжнародні фінансові інституції звикли до того, що агросектор — один із небагатьох, хто під час війни продовжує обслуговувати борги за графіком. Саме на цьому тлі історія навколо "НІБУЛОНу" виглядає тривожним винятком: холдинг, який ще торік звітував про завершену реструктуризацію майже $600 млн боргу, за наявними даними, з початку 2026 року фактично припинив платежі — а тепер потрапив і в поле зору правоохоронців.
Ще кілька років тому "НІБУЛОН", який після трагічної загибелі Олексія Вадатурського очолив його син Андрій, називали символом українського аграрного дива – брендом, який нагороджували за сталий розвиток міжнародні донори і якому довіряли найбільші банки світу. Сьогодні ж це слово дедалі частіше звучить в іншому контексті.
3 вересня 2026 року слідче відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області внесло до ЄРДР відомості про кримінальне провадження №12026152020001, відкрите за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України – ухилення від сплати податків. Про це СтопКор вже писав раніше з посиланням на відповідь на інформаційний запит.
За версією слідства, у період з 1 липня 2017 року по 31 березня 2021-го службові особи ТОВ СП "НІБУЛОН", відповідальні за фінансово-господарську діяльність, бухгалтерський і податковий облік, могли умисно занижувати податкові зобов'язання та/або завищувати показники ПДВ.
Щоб зрозуміти, чому ця історія — не рядовий випадок "чергового підприємства з податковими проблемами", автори матеріалу звертають увагу на масштаби "НІБУЛОНу". Компанія роками була провідним українським експортером зернових і олійних культур, оператором однієї з найбільших мереж елеваторів і портової інфраструктури в країні. За даними самої компанії, з нею співпрацюють близько 14 тисяч власників земельних ділянок — тисячі родин, чиї доходи прямо залежать від стабільності холдингу.
Саме тому, коли у 2024–2025 роках консорціум міжнародних кредиторів — IFC, ING Bank, Crédit Agricole, ЄБРР, FMO, DEG та ЄІБ — сів за стіл переговорів про реструктуризацію фінансування компанії на суму до 500 мільйонів доларів, це виглядало як історія порятунку, а не банкрутства.
Окремо АТ "Райффайзен Банк" погодило реструктуризацію ще одного кредиту на 45 мільйонів доларів. Разом з іншими зобов'язаннями сукупний борговий тягар групи, за попередніми оцінками, викладеними у зверненні ВГО "Стоп корупції", наближається до 600 мільйонів доларів.
За словами самого Андрія Вадатурського в коментарі Forbes, на початок повномасштабної війни компанія мала борги перед 26 банками на суму $570 млн, і станом на початок 2024 року близько 89% кредиторів погодилися на умови, за яких компанія протягом 2024–2026 років мала сплачувати лише відсотки.
Проте, за наявною у СтопКору інформацією, вже в першому кварталі 2026 року компанія в односторонньому порядку зупинила обслуговування боргу перед усіма кредиторами — як міжнародними, так і українськими банками. Виникає закономірне запитання: чим було зумовлене це рішення — кричущою управлінською некомпетентністю команди Вадатурського-молодшого чи свідомим доведенням компанії до банкрутства?
За даними відкритих реєстрів (Opendatabot, YouControl), фінансовий профіль компанії різко змінився після 2022 року: з прибуткового експортера з доходом понад 40 млрд грн холдинг перетворився на структуру зі стабільними збитками й коефіцієнтом поточної ліквідності 0,33 — на гривню поточних боргів припадає лише 33 копійки оборотних активів.
У 2025 році зобов'язання вперше перевищили активи. Формально це наслідки війни: втрата потужностей, блокада порту в Миколаєві, зруйнована логістика.
Але порівняння з іншими гравцями сектора ставить це пояснення під сумнів.
У інших агрогігантів картина – разюче інша. "Кернел" у 2024 році погасив єврооблігації на $300 млн за первісним графіком. МХП на початку 2026-го не лише уникнув дисконтної реструктуризації, а й розмістив нові єврооблігації на $450 млн, отримавши попит інвесторів понад 60% обсягу вже на старті.
На цьому тлі одностороння зупинка платежів з боку "НІБУЛОНу", про яку йдеться в попередньому матеріалі СтопКору, виглядає радше сумнівним управлінським рішенням команди Андрія Вадатурського, ніж неминучим наслідком війни.
Головне запитання, відповідь на яке має дати слідство, а не медіа: чи справді колапс компанії — виключно наслідок війни, чи результат рішень менеджменту, ухвалених уже після зміни власника? Від цієї відповіді залежить не лише доля одного холдингу, а й те, наскільки міжнародні партнери й надалі зможуть довіряти українським позичальникам у воєнний час.
Читати також: Справа на $600 млн: як "НІБУЛОН" Вадатурського-молодшого накопичив мільярдні борги і чим це загрожує Україні?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
