Голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко заявила, що інформація про нібито масове завезення іноземців для "заміщення українців" не відповідає дійсності та є частиною російської інформаційно-психологічної операції.
Про це вона заявила в інтерв’ю "Главкому".
Науменко наголосила, що Україна дійсно стикається із серйозною демографічною кризою через війну, мобілізацію та виїзд громадян за кордон, однак вирішувати цю проблему шляхом масового залучення мігрантів держава не планує.
"Покращення демографії за рахунок іноземців — це шлях в нікуди", — заявила очільниця ДМС.
За її словами, у соцмережах та Telegram-каналах активно поширюються маніпулятивні тези про необхідність щорічно завозити в Україну до 300 тисяч мігрантів. У ДМС вважають, що ці наративи мають російське походження та спрямовані на деморалізацію українського суспільства і військових.
Водночас Науменко підтвердила, що український бізнес дійсно стикається з дефіцитом робочої сили через еміграцію та мобілізацію. Найбільший попит на іноземних працівників сьогодні існує у будівництві, виробництві, сфері послуг та логістиці.
Попри це, офіційна статистика не підтверджує сценарію масового напливу іноземців. Якщо у 2021 році в Україні було видано 21 786 дозволів на працевлаштування іноземців, то у 2025 році — лише 9 574, що становить 43,9% від довоєнного рівня.
Крім того, далеко не всі іноземці, які отримують дозволи на роботу, реально прибувають до України. За даними ДМС, у 2025 році посвідки на тимчасове проживання отримали лише 4 975 осіб — приблизно половина від загальної кількості виданих дозволів.
Науменко пояснила, що процедура працевлаштування іноземців в Україні залишається жорстко контрольованою. Іноземці проходять кілька етапів перевірки: отримання дозволу на працевлаштування, оформлення візи типу D через українське консульство та отримання посвідки на проживання. До перевірок залучається також Служба безпеки України.
Особливий контроль застосовується до громадян так званих "ризикових країн". За словами глави ДМС, найбільші ризики служба бачить щодо громадян Бангладеш.
"Бангладеш — перенаселена бідна країна, і повернути таких громадян назад фактично неможливо", — зазначила Науменко.
Водночас вона позитивно оцінила залучення кваліфікованих працівників із Туреччини та Пакистану.
"Турки якісно будували дороги в Україні, а пакистанці фактично збудували ОАЕ. Чому ми не можемо використовувати їхній досвід?" — заявила вона.
У ДМС також попередили про ризики нелегальної міграції. За словами Науменко, деякі іноземці після розірвання трудових контрактів намагаються незаконно потрапити до країн ЄС через територію України. Європейські партнери вже звертають увагу Києва на проблему нелегальних мігрантів, які прибувають з України, та попереджають про потенційні ризики для безвізового режиму.
Окремо глава ДМС спростувала популярну в соцмережах теорію про те, що Європейський Союз нібито планує "переселяти" своїх мігрантів до України.
"На сьогодні не йдеться про те, що Україна буде країною масового прийому мігрантів з Європи", — підкреслила вона.
За прогнозами ДМС, у разі стабілізації безпекової ситуації та спрощення адміністративних процедур кількість іноземних працівників в Україні може зрости на 20–40% протягом найближчих одного-двох років. Водночас у службі наголошують: пріоритетом держави залишається безпека та залучення саме кваліфікованої робочої сили.
Науменко також повідомила про поступове повернення українців з-за кордону, назвавши це "оптимістичним трендом".
Крім трудової міграції, в Україні продовжує скорочуватися кількість іноземних студентів. Станом на квітень 2026 року в українських вишах навчалося близько 6,9 тисячі іноземців — менш ніж 10% від довоєнного рівня.
Щодо біженців, то Україна не є країною масового пошуку міжнародного захисту. За перші чотири місяці 2026 року заяви на отримання статусу біженця або додаткового захисту подали лише 19 осіб.
Читати також: В Україну їдуть трудові мігранти з Азії: готові працювати за 15 тисяч гривень.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
