Цей тиждень в інформаційному полі присвячений насамперед не склепінням з фронту, не жахливим картинам руйнування внаслідок регулярних російських атак, не втрат і жертв війни, а законопроекту №12414, який зачіпає діяльність НАБУ та САП. А саме протест проти цього законопроекту, який, на думку учасників акції, мав ліквідувати незалежність антикорупційних органів.
Сотні мінтингувальників, переважно молодь, вийшли на громадські акції у Києві на площі імені Івана Франка. ЗМІ та соцмережі створили відповідний резонанс цієї події. Лавина думок, рефлексій, спекуляцій та позицій "за" чи "проти" документа сфокусували на собі увагу громадськості. Інформаційна хвиля вийшла за береги внутрішньополітичного простору. Заголовки, присвячені пригоді, з'явилися й у західних ЗМІ. Її, як водиться, підхопили і професійні серфінгісти зі сфери піару. Пішов "рух", у якому, як це зазвичай буває, миттєво почали шукати своє місце політики, політтехнологи, аналітики, експерти та медійні пророки без яких у будь-якій ситуації з потужним громадським оповіщенням ніяк не обійтися. З огляду на те, що ця ситуація почала розгортатися блискавично, вкрай швидко, то й темп прийняття рішень чию позицію підтримувати прискорився.
Ракети мирними містами зазвичай прилітають вночі, а мітинги зазвичай люблять день. І ось одного з таких днів 24 липня на площі Івана Франка до мітингувальників приєдналася... депутат Мар'яна Безугла з намальованими на планшеті гаслами, чим порадувала обурених від її вчинку людей. Так, виявляється такий оксюморон можливий – веселе обурення, яке одразу ж обросло відповідними жартівливими мемами в інтернеті. Вибачте за тавтологію, що протестувальники почали протестувати проти того, хто вирішив "примазатися" до протесту. І головне - депутат, яка "протестує" за день до того сама проголосувала за згаданий законопроект! Складається враження, що пані Безугла отримує задоволення від такого психологічного напруження, коли прямує до гущавини подій, очевидно очікуючи негативну реакцію. Де все кипить, вирує та бути непоміченим зі статусом депутата та шлейфом скандалів важко. Це її стихія, в якій особливо не турбувалася про що говориш, на кого цього разу нападаєш. Головне – акумулювати навколо себе рефлексії, порушувати громадський нерв.
Безугла показово демонструє свою байдужість до себе. Наприклад, виявляючи незнання правових засад, пропонувати позбавити громадянства та заарештовувати майно тих військовозобов'язаних, які виїхали за кордон під час війни та не повернулися. А ще повертати жінок, які виїхали за кордон із 2022 року, з Європи на фронт. Звучить як абсурд. Але як звучить цей абсурд!
Або називати публічно жертву російської атаки на цивільний будинок у Києві тим, хто ухиляється, і виправдовувати його загибель "кармою". Посоромитися на Всеукраїнському Форумі Україна 30 не будучи здатною в прямому розумінні пов'язувати слова та речення у смисловому ряді.
Сьогодні голосуватиме за закон, а завтра серед галасу виходити в натовп на мітинг проти того, за що він і проголосував. З голими руками у вулик.
А ще системно "кусати" керівників армії. Не як акула, але як настирлива комаха. І не важливо, хто перебуває на посаді Головнокомандувача чи Міністра оборони. Головне – більше галасу навколо себе. Збройні сили України стали для неї полем для діяльності на території популістичних звинувачень, навіть явно абсурдних. Її поведінка в інформаційному полі зрештою свого часу призвела до звільнення з посади заступника голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Інше питання – як вона туди взагалі потрапила?
Безугла має цінний набір рис для тих осіб, яких можна залучати для "тарана" суспільних настроїв. Не кожен здатний на провокаційний перформанс, коли можна отримати картонкою і не тільки по голові (цього разу до цього не дійшло – акція показово мирна), бути облитим зеленкою, приниженим останніми словами і т.д. Такі персонажі необхідні інформаційних атак, маніпуляцій на межі фолу. Її ображають - вона сміється у відповідь. Ганьба – його стимул. Скандали, сварки, образи – її природне середовище. Не важливо, що саме вона каже, а як себе позиціонує.
Це стандартний спектр якостей для портрета провокатора. Але чи сама вона вибирає собі об'єкти для атак? І чому об'єктом цих нападів здебільшого є ЗСУ? Під час війни, коли начебто у всіх свідомих українців є один спільний ворог – Росія.
А це вже "інформація для розуміння", як сказано в одному радянському шпигунському фільмі.
Нагадаємо, що пані Безугла закінчила зокрема інтернатуру за спеціальністю "Внутрішні хвороби" в Національному медичному університеті. Назва спеціальності є змістовною, багатогранною. ворога.
