У березні 2026 року пересічні кияни та громадські активісти стали свідками ганебної картини: будівлю Державної казначейської служби України (ДКСУ) у Києві на вулиці Бастіонній обнесли височезним металевим парканом із турнікетом. Ця "залізна завіса", зведена за невідомі бюджетні кошти та, схоже, з грубим порушенням норм пожежної безпеки, стала реальним втіленням того, як державна інституція відгородилася від власного народу. Коли ми приїхали туди, щоб подати виконавчі листи, двері виявилися зачиненими, громадян не приймали, а охорона заявила, що до нас ніхто не вийде. Нам запропонували кинути судові рішення в поштову скриньку – без жодних гарантій їхньої реєстрації чи виконання.
Це не просто паркан. Це фізичний маніфест абсолютного свавілля та саботажу правосуддя, який понад 10 років поспіль очолює незмінна голова ДКСУ Тетяна Слюз.
Десятиліття знущання над Конституцією та людьми
Наша боротьба із цим чиновницьким "спрутом" триває вже не перший рік і навіть не перший десяток років. Рівно 10 років тому, у грудні 2016 року, ми з однодумцями ГО "Захист Українського Народу" та ГО "Асоціація захисту прав вкладників" уже виходили на мирні мітинги проти корупції в фінансовій і банківській системах України.
Тоді ми вимагали негайного звільнення та притягнення до кримінальної відповідальності керівництва Казначейства за зловживання службовим становищем та систематичне невиконання судових рішень (ст. 206, 364, 366, 369, 382 КК України).
Ще у вересні 2016 року ми зверталися до тодішнього президента Порошенка, тодішнього прем'єра Гройсмана та тодішніх ключових міністрів.
Знаєте яку відповідь ми отримали від Адміністрації Президента за підписом О. Філатова? "Вирішення питань щодо виконання рішень судів органами державної влади не належить до компетенції Президента". Лист просто "спустили" на Мінфін та саме Казначейство, замкнувши це коло безвідповідальності.
Минуло 10 років. На календарі серпень 2026 року, а віз і нині там. Тетяна Слюз міцно тримається за своє крісло, а ДКСУ продовжує демонстративно витирати ноги об судові рішення, ухвалені іменем України! Члени нашої організації, які мають на руках законні судові рішення у справах №910/6845/22, №910/16307/23, №757/50967/23-ц, №787/46329/23-ц, №757/46329/23-ц та №755/9720/22-ц про стягнення коштів з Державного бюджету України, чекають на виплати роками. З 2016 року і станом на кінець липня 2026 року ДКСУ просто ігнорує ці документи, грубо порушуючи закон.
Офіційне зізнання Мінфіну: як штучно душать правосуддя
Звідки береться це нахабство? Відповідь криється у кабінетах Міністерства фінансів України, яке виступає прямим "дахом" для свавілля Казначейства.
У відповідь на наш запит від 18 березня 2026 року, Державний секретар Міністерства фінансів Іван Бочко надіслав листа (від 09.04.2026 р. №16110-04-10/9904) [20], аналіз якого дає нам усі підстави стверджувати: в Україні діє скоординований саботаж судової гілки влади.
Цифри з офіційної інформаційної довідки Мінфіну за 2016–2026 роки просто шокують:
- При постійному та стрімкому зростанні потреби в коштах для виконання судових рішень (яка щороку збільшується в середньому на 400 млн грн), державне фінансування катастрофічно урізають.
- Видатки за бюджетною програмою КПКВК 3504040 ("Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою") були знижені з 600 млн грн (у 2017–2020 роках) до жалюгідних 100 млн грн на рік (у 2021–2026 роках)!
- За програмою КПКВК 3504030 (відшкодування шкоди, завданої громадянам незаконними діями правоохоронців та судів) фінансування на 2021–2026 роки зафіксували на рівні всього 150 млн грн.
Що це, якщо не чистий, продуманий кримінал? Окремі посадовці свідомо закладають у бюджет завідомо занижені цифри, щоб зробити виконання рішень судів фізично неможливим. А потім пані Слюз розводить руками: "Грошей немає". При цьому на залізні паркани та турнікети, щоб ховатися від громадян, гроші в бюджеті Казначейства чомусь знаходяться миттєво!
Фіктивні стратегії та плювок у бік Європи
Україна є членом Ради Європи ще з 1995 року і взяла на себе жорсткі зобов'язання забезпечувати належне виконання рішень судів та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Але як ми виконуємо ці зобов'язання?
Ухвалена Кабміном "Національна стратегія розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган... на період до 2027 року" є нічим іншим, як декоративною фікцією. Вона не витримує жодної критики, що наочно підтверджують сухі цифри звітів самого Мінфіну.
Європейський суд з прав людини у десятках рішень (зокрема, у справах "Войтенко проти України", "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") чітко вказав: право на судовий захист є ілюзорним, якщо рішення суду залишається без виконання, а відсутність бюджетних коштів не може бути виправданням для затримок. Державні органи зобов’язані реалізовувати рішення судів ex-officio (автоматично).
Невже Тетяні Слюз та її покровителям у Мінфіні плювати і на ЄСПЛ, і на Конституцію України, стаття 129-1 якої чорним по білому проголошує: "Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення". Своїм саботажем вони підривають авторитет України на міжнародній арені та руйнують саму концепцію верховенства права.
Наші дії: паркани вас не врятують!
Ми не збираємося мовчазно спостерігати за цим кабінетним криміналом. ГО "Захист Українського Народу" розгорнула масштабний юридичний та громадський фронт:
- Звернення до Прем’єр-міністра України С. Ф. Корецького (лист №4913-в.р.с. від 31.07.2026 р.) з вимогою негайно вжити заходів для стовідсоткового фінансування програм КПКВК 3504030 та КПКВК 3504040 у Державному бюджеті на 2026, 2027 та наступні роки. Секретаріат Кабміну за підписом Олексія Капітонова вже перенаправив цей документ до Мін'юсту, Мінфіну та Казначейства, і ми вимагаємо реальних рішень, а не чергових відписок.
- Звернення до Міністра фінансів С. М. Марченка (лист №4916-в.р.с. від 02.08.2026 р.) з вимогою особистого прийому та внесення змін до Бюджетного кодексу України, щоб ліквідувати діряві схеми невиконання судових рішень.
- Звернення до Голови Верховної Ради України Р. О. Стефанчука, яке 6 серпня 2026 року було офіційно передано через Апарат парламенту. Ми вимагаємо від законодавців негайного втручання та ухвалення законів, які змусять чиновників поважати судову гілку влади.
Український народ сьогодні проливає кров за свободу та справедливість на фронті. І ми не дозволимо тиловому чиновництву, яке сховалося за парканами на Бастіонній, саботувати закони та руйнувати нашу державу зсередини.
Закон суворий, але це Закон! ("Dura lex, sed lex"). І ви його виконаєте – або відповісте на лаві підсудних!
